Шановний учень! Рада, що саме ти заглянув на сторінку, яка тут є саме для тебе. Бажаю цікавого ознайомлення.

7 порад учню

Порада перша і найтяжча. Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятайте, що успіх - це насамперед праця. Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.

Порада друга - про любов. Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?

Порада третя - особлива. Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.

Порада четверта - про найдорожче. Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.

Порада п'ята - пріоритетна. Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хто зна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.

Порада шоста - навчайся! Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш. Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!), чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.

Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!) Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.

Кодекс честі учня

- Вчитися не заради оцінки, а для здійснення гуманних, патріотичних цілей і досягнень.

- Направляти свою навчальну діяльність на глибоке оволодіння знаннями з основ наук, бути ініціативним, самостійним, найповніше виявляти себе.

- Дотримуватися вимог школи, правил внутрішнього розпорядку, гідно вести себе.

- Бути ввічливим у спілкуванні з товаришами, учителями, старшими людьми, шанобливо ставитися до батьків.

- Турбуватися про молодших.

- Виявляти милосердя.

- Дбати про пристойний зовнішній вигляд, власну гігієну.

- Не допускати куріння, не вживати спиртних напоїв, наркотичних засобів.

Поради з самовиховання

1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.

2. Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня або цього дня залишаються не виконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень(наступний день).

3. Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це вважатиметься важким, але з часом ти зрозумієш, що головне – це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.

4. Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.

5. Не роби жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо –"ні”.

6. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним,але став перед собою завдання реальні, ні в якому разі "не заривайся”, бо не спрацює внутрішній наказ ”Так треба”, "Я мушу”.

7. Спробуй проаналізувати: на що ти переважно витрачаєш свій вільний час?

8. Твій організм здатний до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.

9. Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз увагу і зберегти час.

ЯК УДОСКОНАЛИТИ СВОЮ УВАГУ

1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.

2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.

3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.

4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.

5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.

6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.

7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).

8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».

9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.

10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».

11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.

12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.

13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.

14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.

15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов’язаний з твоїм досвідом, інтересами.

16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.

17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.

18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.

19. Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.

20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.

21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).

22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань.

ПОРАДИ НА КОЖНИЙ ДЕНЬ

КРОК 1. САМООРГАНІЗУЙСЯ!

Якщо ви боїтеся, що вас поб’ють, вважайте себе побитим.

Якщо ви гадаєте, що ви не можете, ви не зможете ніколи.

Якщо ви гадаєте, що програєте, ви вже програли.

Тому що у всьому світі ми бачимо, Що успіх починається з волі людини, -

Усе залежить від стану розуму.

Якщо ви будете вважати, що вас лишать позаду, це так і буде.

Ваші думки повинні летіти високо, щоб дати можливість вам піднятися.

Перш ніж ви зможете здобути перемогу, ви повинні бути впевнені в собі.

Найсильніший і найшвидший не завжди перемагає у життєвих битвах.

Рано чи пізно перемога дістається тому, хто вважає, що він зможе.

КРОК 2. ПЕРЕКЛЮЧИСЬ!

Умійте володіти собою. Оточуйте себе любов'ю, позитивом та гармонією!

Пам’ятайте: Найкращий спосіб боротися з душевним неспокоєм - постійна зайнятість:

- ранкова посмішка світу з широко розкритими очима;

- правильно заданий ритм; діяльність, яка приносить користь та задоволення;

- спілкування із значимими людьми;

- єднання з природою та мистецтвом;

- прогулянки та фізична праця на свіжому повітрі.

КРОК 3. ДІЙ!

Якось зимової ночі розпочався найсильніший снігопад. Вранці учні, пробираючись по пояс в снігу, зібралися в залі для медитацій. Учитель почав свою промову так:

- Скажіть мені, що потрібно робити в ситуації що склалася? Один з учнів сказав: - Слід молитися про відлигу. Інший промовив: - Потрібно сидіти у своїй келії, а природа сама дасть відповідь на це запитання. Третій висловився так: - Тому, хто пізнав істину, має бути однаково, чи є сніг, чи його немає. Учні приготувалися вислухати найціннішу мудрість наставника. Він подивився на вихованців, зітхнув і промовив: - Лопати в руки – і вперед!

Мораль: Щоб щось змінити, потрібно насамперед діяти!

7 фраз, які потрібно говорити щодня

Психологи зазначають, що існують слова, які здатні позитивно повпливати на організм та допомогти розібратися з думками. Такі фрази потрібно повторювати собі якомога частіше, щоб втримувати контроль над емоціями.
Замість того, щоб догоджати усім навколо, варто зупинитися і послухати власне “Я” і що воно насправді хоче.

"Я не можу"
Люди схильні погоджуватися на те, що їм би не хотілося зробити через свою доброту. Часом, допомогти рідним чи товаришу в скрутну хвилину здається правильним рішенням, проте варто слідкувати, щоб такі ситуації бути одноразовими. В іншому випадку можна навіть не помітити, як чужий комфорт стає важливішим ніж власне благополуччя.

"Я не приділила цьому достатньо часу"
Навіть коли людина помиляється і змушена це визнати, не потрібно налаштовувати себе в тому, що ситуація відбулася сама собою. Це навіює почуття безпорадності. “У мене не було на це часу” можна легко замінити на “я не приділила цьому час” і в оточуючих одразу виникне відчуття, що їхній співрозмовник керує своїм життям, а не пливе за течією.

"Поговоріть зі мною"
Нколи не соромно просити про допомогу чи пораду. Людям зазвичай не важко приділити кілька хвилин на те, щоб вислухати проблему, а для оповідача може знайтися неочікуване вирішення. Або просто стане легше на душі.

"Безвиході не існує"

З будь-якої ситуації може знайтися вихід. В випадку, коли людські можливості безсилі, правильними словами можна обманути мозок поки проблема не вирішиться сама. Зазвичай більшість речей, які хвилюють людей, вже через кілька днів не мають жодного значення.

"Я ціную"

Як показують дослідження, люди, які вміють бути вдячними — собі, іншим, світу, більш здорові фізично та психічно. У них переважно хороший настрій, адже менше причин розчаровуватися і більше – радіти.

"Я хочу відчувати"
В швидкому темпі сучасного світу не вистачає часу на те, щоб розібратися в своїх почуттях. Іноді суспільство нав’язує свої погляди, не поцікавившись, що робиться на душі. Психологи рекомендують подумати про емоції, які хотілось би відчувати, щоб зробити крок до життя, яке приноситиме справжнє, а не “правильне” задоволення.

"Я люблю в собі"
Існує практика, коли на протязі якогось часу людина через силу стає перед дзеркалом і робить собі компліменти. Ті, хто практикував такі заняття з підняття самооцінки стверджують, що вже через кілька спроб вони починали помічати більше своїх “плюсів”, ніж недоліків.
Мозок так само реагує на слова, сказані не про тіло, а про внутрішні якості. Повторюючи собі кожного дня про переваги, можна позбутися надмірної самокритики та комплексів.

Панічна атака: як швидко опанувати себе і прийти до тями
Панічна атака недарма зветься саме атакою. Вона зазвичай виникає раптово, але сприймається надзвичайно гостро. Ось людина спілкується, усміхається, а вже наступної миті її охоплює несамовитий страх: світ навколо ніби тікає з-під ніг, у грудях шалено гупає серце — здається, вона от-от помре.
Зазвичай панічні атаки виникають без реальної небезпеки — як наслідок тривалого стресу й втоми. Потужний вияв тривоги захоплює всі наші відчуття та на певний проміжок часу стирає зв’язок із реальністю — звідси почуття приреченості, втрата самоконтролю.
Найкраща протидія панічній атаці — «заземлення», повернення до реальності та усвідомлення цілковитої безпеки.
Техніка «5-4-3-2-1» допоможе опанувати гостру раптову тривогу — свою чи людини поряд.
🔸Сядьте, упріться ногами в підлогу. Дихайте повільно. Концентруйтеся не на відчуттях, а на світі довкола.
🔸Назвіть:
🔸5 речей, які ви бачите поруч (стіл, телевізор, шафа, тарілка, чашка);
🔸4 речі, які відчуваєте фізично (тверда підлога, м’яка футболка, прохолодна стіна, шорсткий килим);
🔸3 речі, які чуєте (музика, шум вулиці, пориви вітру);
🔸2 речі, які відчуваєте на нюх (дезодорант, запах книги);
🔸1 річ, яку можете відчути на смак (м’ятний льодяник).
❗️Важливо знати: поодинокі панічні атаки не є розладом, адже можуть виникати через стрес чи надмірну втому. Але якщо вони трапляються з певною періодичністю, в будь-який час, за різних обставин і часто без видимої причини — не зволікайте, зверніться до психолога чи психіатра.

Збережіть цей текст і перечитуйте щоразу, коли задихаєтеся від негативних думок

І все у вас буде добре, от побачите!
1. Наше життя — досить складне, і абсолютно у всіх. Навіть у дуже успішних і відомих людей відбуваються ті самі біди, що у кожного з нас.
Запам'ятайте — ми всі однаково страждаємо. З однією лише різницею: хтось постійно скаржиться та ниє, а хтось ховає свій біль.
Але те, що життя — це біль, зовсім не означає, що воно одночасно не може бути прекрасним. Навіть коли, як сніг на голову, звалюються проблеми та біди, ви все одно можете бути… щасливі. Для цього лише потрібно змінити перспективу. По-іншому глянути на те, що з вами сталося.
Стане набагато легше жити, якщо приймете прописну істину, про яку чомусь усі забувають: «У житті не буває успіху та щастя без падінь!»
2. Усім доводиться розчаровуватись у людях. Коли зраджує найкращий друг. Або без пояснень кидає кохана та коханий. У такі моменти серце розривається від болю. Здається, що нікому не можна вірити, що у вас нічого хорошого в житті не буде.
Спробуйте подивитися на те, що трапилося з іншого боку. Зрозуміти, що люди, які розчарували, це не що інше, як корисні уроки. Вони зустрічаються на нашому життєвому шляху з єдиною метою — допомогти зрозуміти щось про себе та життя загалом.
Найкардинальніші зміни в нашому житті відбуваються після того, як переживаємо важкі розчарування. Саме вони стають поштовхом для нашого зростання, допомагають приймати правильні рішення.
3. Нам не дано змінити свого минулого. Наприклад, викреслити той день, коли вирішили почати зустрічатися з людиною, яка потім розбила серце. Або ухвалити інше не помилкове рішення.
Жорстока правда життя: минуле назавжди залишиться таким, яким було. Але це зовсім не означає, що ви не можете змінити своє майбутнє! Чому минуле має роками каменем висіти на шиї, визначаючи наші сьогоднішні вчинки та нас самих?
Те, що ви зазнали краху чи невдачі, — не свідчить про те, що завжди буде так і вже ніяк інакше. Ми самі обираємо свій життєвий сценарій. Тому можна змінити життя будь-якої хвилини — було б бажання.
Залишіть минуле у минулому та починайте працювати над своїм майбутнім. З чистого аркуша. З упевненістю, що все вийде.
4. Найгірше, що ми можемо зробити для себе — зациклитися на припущеннях та домислах. Це свого роду «ігри розуму», коли ми починаємо вигадувати, чому хтось не привітався, чи не відповів на повідомлення, чи нас неспроста не підвищують по службі.
Замість того, щоб займатися цим марним заняттям — навчитеся жити сьогоднішнім днем та насолоджуватися кожним його моментом. Не заморочуйтеся, а просто живіть.
5. Той факт, що щось прекрасне у вашому житті пішло безповоротно, зовсім не означає, що не прийде щось інше ще краще. Життя — рух уперед та прогрес.
Зрештою, все складається добре. Хвороби виліковуються, проблеми вирішуються. Потрібно вірити та сподіватися — і щастя прийде.
6. Навіть коли вам здається, що все так погано, будьте вдячні. Як би це дико не звучало. Починайте свій день зі слів подяки.
За те, що ви прокинулися на відміну від тисяч людей на планеті, для кого сонце так і не зійшло. За те, що здорові та можете ходити своїми ногами. За те, що живі та здорові ваші близькі та друзі. Та просто за життя! Адже воно чудове!
Найпростіший і ефективніший спосіб позбутися негативних думок — це дякувати долі за всі ті речі, які у вас є. І робити так щодня!
7. «Все й одразу» — буває лише у казках та дешевих мильних операх. Деякі речі потребують часу. Багато що з них — довгих місяців і навіть років.
Той факт, що у вас щось не вийшло цієї ж секунди, зовсім не означає, що вже не вийде ніколи. Терпіння, і лише терпіння. Це основна формула успіху та мудрого підходу до життя.
Варто зрозуміти, що все, що задумали, про що мрієте — обов'язково здійсниться. Якщо працюватимете над цим і зберігатимете спокій. Всьому свій час.
8. Якби не було ночі, то ми б ніколи не змогли милуватися зірками на небосхилі. Темні та страшні дні трапляються у житті кожного. Неприємності на роботі, хвороби дітей, розставання з коханими, зрада… Перелічувати можна нескінченно.
Але всі ці випробування роблять нас лише сильнішими. Іноді слід пройти крізь біль і розпач, щоб відкрити те, що заховано глибоко-глибоко. Те, що зробить нас найкращою версією себе.
Тож не бійтеся ночі. Адже після неї обов'язково настає світанок. І він — чудовий!
9. Люди, з якими проводимо час, впливають на нас набагато сильніше, ніж можна уявити. Навіть якщо ви цього не помічаєте.
Якщо поруч — позитивні люди, вони надихають вас, і для негативних думок просто не залишається ні місця, ні часу. А ось негативні — діють руйнівно та деструктивно. Їхнє вічне скиглення і критика всіх і всього — краде ваше щастя. Крапля за краплею.
Тому порада одна: тікайте від них подалі!
10. Для того, щоб життя було щасливим — одного бажання мало. Слід змінити своє мислення. Негативні думки схожі на бур'яни. Вони будуть рости до нескінченності, поки ви не «повисмикуєте» їх усі до одного.
Тому намагайтеся завжди мислити позитивно. Гоніть геть негатив і все, що тягне назад, не дає рости та розвиватися.
І, навпаки, думайте завжди про хороше. І воно — прийде. Головне — "регулярно прополювати бур'яни"!

Як звільнитися від внутрішнього гніву
Страх, агресія та гнів – поширені емоції, які люди переживають під час війни. Відчуття несправедливості та болю. З часом їх стає все складніше контролювати.
Як допомогти собі звільнитися від важких емоцій? Всеукраїнська програма ментального здоров’я пропонує ефективну вправу під назвою «Сокира».
Що потрібно робити?
📍Станьте прямо, витягніть руки вперед та складіть їх разом перед собою долоня до долоні, ніби «сокиру»
📍Зробіть замах аж за голову та глибоко вдихніть
📍На видиху різко «розрубайте» повітря перед собою
Вправу потрібно повторювати доти, поки не відчуєте полегшення та розслаблення в тілі. І головне пам'ятайте: усі наші емоції, зокрема й деструктивні, зараз це нормально. Адже українці перебувають в умовах постійного стресу, і наше тіло це відчуває.

Чому нам буває складно довіряти людям?
Довіра – це базова властивість людської психіки, яка полягає в нашій здатності почуватися безпечно у взаємодії з іншими людьми. Це нормально, якщо з дитинства ви обережно ставитеся до інших – здатність довіряти в кожної людини розвинена по-різному. Сьогодні йтиметься про випадки, коли ми раптово втрачаємо довіру до світу. У чому можуть бути причини та як їх подолати?
📍*Аналіз минулого.* Розгляньте свій минулий досвід, щоб зрозуміти корені проблеми. Чи були в минулому події, які зіпсували вашу довіру до інших? Важливо розуміти, як ваші досвіди впливають на ваше ставлення до інших. Спробуйте відстежувати моменти, коли ви відчуваєте недовіру, та рефлектувати над причинами таких відчуттів.
📍*Поступова довіра*. Спробуйте надавати довіру іншим поступово, починаючи з маленьких кроків. Це може бути довіра до знайомих у маленьких речах, а потім, з часом, розширення меж довіри.
📍*Розвиток навичок спілкування.* Важливо вчитися відкрито спілкуватися з іншими, висловлювати свої почуття, думки та страхи, а також слухати інших.
📍*Встановлення меж.* Здорові межі допоможуть вам відчувати себе захищено, навіть коли ви даєте довіру іншим.
📍*Отримання підтримки.* Обговорення своїх відчуттів із близькими людьми або групою підтримки може бути дуже корисним.
📍*Психотерапія.* Працюючи з психотерапевтом, ви можете розглянути глибокі причини вашої недовіри та розробити стратегії для її подолання.

Як навчитися говорити «ні»?

Вміння говорити «ні», або асертивність — це здатність обстоювати власні інтереси, бажання, особисті межі, не завдаючи шкоди стосункам із оточенням.

Якщо вам складно сказати «ні» або ви взагалі не вмієте відмовляти, то це найчастіше через низьку самооцінку, страх конфліктних ситуацій або побоювання втратити чиюсь симпатію чи популярність.

Пропонуємо кілька корисних технік:

Познайомтесь із собою. Чітко визначте, що для вас важливо, чого ви хочете, що вам подобається. Якщо ви не знаєте цих базових речей про себе, вам дісно важко сказати «ні».

Відчуйте різницю. Ви відмовляєте не людині. Ви просто відхиляєте її прохання або запрошення. Важливо: будьте ввічливими й доброзичливими.

Поясніть, чому ви відмовляєте. Без деталей. Але назвіть причину: ви зайняті, вам щось не подобається, ви маєте інші плани тощо.

Ваша рішучість = їхня настирливість. Деякі люди легко не здаються. Особливо, якщо в них був досвід отримання від вас бажаного для них результату. Але не змінюйте свого рішення, за це вас поважатимуть.

Пктикуйте. Скажіть «ні», наприклад, офіціанту чи продавцю. Зачиніться в кімнаті і впевнено десять разів скажіть: «Ні!». Звучить божевільно, але це просте тренування, як, наприклад, качання пресу і сідниць.

Робіть вибір на вашу користь. Ви не просто кажете «ні» тому, чого не бажаєте. Це ваше «так» тому, чого ви дійсно прагнете.

Тримайтеся. Усі звикли до вашої безвідмовності, тому чекайте на їхню бурхливу реакцію. Вам навіть може здатися, що ви когось підводите, не виправдовуєте очікувань, що ви — поганий друг, але це не так. Ви повертаєте себе і своє життя. Будьте сміливими і стійкими.

І пам’ятайте: найбагатші, найвпливовіші люди світу запевняють, що саме вміння говорити «ні» є важливою частиною їхнього успіху. І ви вже на цьому шляху!

Ментальне здоров'я: 6 порад, як перемогти свої страхи та перестати боятися

Страх — це природна реакція на передбачувані загрози, реальні або уявні. Він запускає каскад фізіологічних і психологічних реакцій, таких як прискорене серцебиття, поверхневе дихання і підвищена пильність. Страх — це важливий механізм виживання, який розвивався протягом мільйонів років і допомагає нам реагувати на небезпеку.
Фобії бувають різні. Це особливий вид страху — більш інтенсивний, ірраціональний страх перед конкретними ситуаціями, об'єктами або діями. На відміну від звичайних страхів, які можуть слугувати захисною метою, фобії характеризуються своєю непропорційною і часто неконтрольованою природою. Поширені фобії включають боязнь висоти (акрофобія), павуків (арахнофобія), польотів (авіофобія) і публічних виступів (глософобія). Ось кілька простих повсякденних порад, які допоможуть вам впоратися зі страхами.
Подивіться страху в обличчя
Усвідомте, коли ірраціональні або негативні думки підживлюють ваші страхи. Заперечте ці думки, запитавши, чи ґрунтуються вони на фактах або припущеннях. Дотримуйтесь розумового процесу, заснованого на фактах, і вірте тільки в те, що реально.
Зіткнутися зі своїми страхами — це найсміливіший крок, який ви можете зробити. Однак у довгостроковій перспективі це надзвичайно вигідно. Коли ви справді виходите назустріч своїм страхам, це може спричинити певний стрес у вашому тілі, і ви можете відчути заціпеніння, зустрічаючись віч-на-віч зі своїми страхами, але це єдиний спосіб зробити крок уперед і перейти на інший бік страхів. Це змусить вас усвідомити тривіальність ваших страхів і силу вашого розуму.
Розвивайте усвідомленість
Практикуйте техніки усвідомленості, щоб створити розрив між вашими думками та емоційними реакціями на певні ситуації. Це дає змогу більш спокійно та раціонально реагувати на певні ситуації та події.
Зверніться за підтримкою
Не соромтеся звертатися до друзів, родичів або фахівців у галузі психічного здоров'я за порадою та емоційною підтримкою. Розмова про свої страхи може відкрити нові перспективи.
Вчіться на невдачах
Прийміть невдачу як сходинку до особистісного зростання, а не провал. Зрозумійте, що невдачі — це частина шляху, а не відображення вашої цінності.
Практикуйте самоспівчуття
Будьте добрі до себе, працюючи над подоланням страху. Співчуття до себе може допомогти вам впоратися з проблемами з більшою стійкістю і впевненістю в собі. Поговоріть із собою так само, як якби ви розмовляли зі своїм другом, який переживає ті самі труднощі.
Проявіть наполегливість
Зрозумійте, що подолання страху — це подорож. У перші дні подолання страху ви можете помилятися, але ніколи не дозволяйте цьому стримувати ваш дух. Залишайтеся відданими та наполегливими у своїх зусиллях, знаючи, що прогрес потребує часу.

Соціофобія: засоби подолання страху

Соціофобія – один з найрозповсюдженіших сьогодні психічних розладів. Це не страх соціуму загалом, як заведено вважати, а страх людини перед оцінкою цього самого соціуму. Ця надмірна тривожність і страх перед соціальними ситуаціями може значно ускладнити життя і завдати шкоди психічному та фізичному здоров'ю.

Соціофобія найчастіше розвивається в дитинстві та підлітковому віці. Це саме той період, коли формуються вікові соціальні страхи і починаються переживання, пов'язані з неприйняттям серед ровесників, можливістю зазнати осуду або насмішок.

Сама собою фобія не є надто небезпечною, і зазвичай вона лише створює дискомфорт та заважає повноцінному спілкуванню й розвитку. Але важливо розуміти, що соціофобія може стати тригером для більш серйозних психічних розладів, таких як психосоматичні порушення або депресія.

4 способи роботи із соціофобією:

🔸 Саморегуляція. Самостійний контроль свого емоційного стану. Соціофобія – це ірраціональний страх. Відповідно, для роботи над подібними страхами необхідно виводити їх у раціональну площину. Кожен раз, коли наближається напад паніки, запитуйте себе:

✅ "Чого я боюся?"
✅ "Що станеться, якщо я це зроблю або скажу?"
✅ "Яка ймовірність того, що мій страх справді реалізується?"

🔸 Вправи та практики. Ці методи допомагають не тільки зупиняти розвиток негативних думок, але й сприяють загальному психологічному комфорту та емоційному здоров'ю. Використання дихальних вправ, тілесних технік, медитацій може допомогти знизити напругу та розслабити тіло. Фокус уваги переходить від негативних думок до фізичних відчуттів, що сприяє виходу із зачарованого кола негативного мислення. Зазвичай лише 10-15 хвилин таких вправ можуть відчутно покращити емоційний стан.

🔸 Робота із психотерапевтом. Це найдієвіший метод роботи із соціофобією, адже він дозволяє глибоко пропрацювати проблеми, на яких базується страх. Такий підхід дає можливість працювати не із симптомом, а з причинами його виникнення.

🔸 Медикаментозний. Такий метод застосовується у важких випадках і можливий тільки під наглядом психотерапевта та психіатра.
Пам'ятайте, що подолання соціофобії можливе, і ви не самі в цьому. Не соромтеся звертатися до фахівців з ментального здоров'я, які допоможуть вам розібратися з вашими страхами та відновити якість життя.

Розвиваємо впевненість у собі
Якщо ви не можете сказати своєму відображенню у дзеркалі: «Я – молодець!», ймовірно, щось заважає вам бути впевненим у собі.
Є і хороша новина: впевненість у собі можна розвивати. Для початку слід зрозуміти, від чого вона залежить і які хибні думки та упередження є причиною низької самооцінки.
🔸 Перше: знецінення своїх досягнень. Невпевнені люди звикли помічати тільки свої провали та поразки, а перемоги оминають увагою.
🔸 Друге: очікування похвали від інших людей. Насправді ж впевненість у собі залежить лише від того, як себе сприймаєте ви, а не хтось інший.
Як позбутися таких думок і установок?
✅ Фіксуйте свої перемоги, навіть дрібні. Хай це стане звичкою, і тоді ви помітите, як поступово думки про те, що «в мене ніколи не вийде», «я ні на що не здатний», все рідше з’являтимуться у вашій голові.
✅ Зрозумійте також одну важливу річ: інші люди про нас не думають. Будь-яка зовнішня реакція на ваші дії – віддзеркалення стану та настрою інших людей, а не вашої поведінки, зовнішнього вигляду тощо.
🔸 Є простий спосіб у цьому переконатись. Одягніть найхимерніший одяг (яскраве боа, костюм із пір’ям) чи надіньте дивакуватий капелюх – і відвідайте в ньому якнайбільше громадських місць.
Перед цим зафіксуйте, якої реакції від перехожих ви очікували, а потім порівняйте з тим, як люди на ділі реагували на ваш зовнішній вигляд. Реакції будуть різними: хтось буде в захваті, хтось насміхатиметься, комусь буде байдуже. Ваш наряд той самий, а реакції різноманітні, бо надходять від різних людей. Тому їхнє схвалення чи осуд – трансляція їхнього світогляду, настрою, психоемоційного стану.
🔸 Тому не варто оглядатися на думку інших і через це обмежувати своє життя. Любіть, цінуйте та підтримуйте себе. Будьте вільні, будьте тими, ким вам хочеться бути, і нехай ніхто і ніщо не стане вам на заваді.

Правила війни
Коли військовий повертається додому, йому найскладніше повернути в цивільне життя свою свідомість (яка ще досі діє за правилами в зоні бою, де основна ціль – вижити). Тому в більшості випадків можуть бути непорозуміння з рідними й іншим оточенням, адже вони не можуть зрозуміти, чому людина реагує так, а не як колись... А як колись вже не буде.
Перебуваючи на фронті, військові навчились жити за новими правилами. Але вони не підходять для звичайного мирного життя. І від них неможливо так швидко відмовитись, адже ці правила допомагали зберегти життя! Тому ми повинні всебічно допомагати нашим захисникам і захисницям, а саме в перенесенні їхнього досвіду та трансформуванні набутих навичок у цивільне, мирне життя.
Необхідно знати та розуміти основні правила виживання в бою (Ф. П'юселік):
1. Зупинися посеред хаосу.
Як тільки ситуація стає незрозумілою, ветеран завмирає. На якийсь час. Це треба йому, щоб зібрати інформацію і перебудуватися.
2. Знай територію.
У бою солдат повинен швидко та абсолютно точно знати, де можна сховатися, і він думає про це щомиті. Він повинен знати шляхи наступу і відходу, усі сильні та слабкі сторони свого розташування.
3. Плануй наперед.
Це правило відображає «орієнтованість на мету». Непідготовлений боєць створює загрозу безпеки.
4. Дій у разі загрози.
У бою солдати постійно знаходяться в очікуванні загрози. Вдома військові все ще чекатимуть небезпеки набагато частіше, ніж чогось приємного.
5. Довіряй тільки перевіреним.

На полі бою військові можуть довіряти лише перевіреним людям.
6. «Ні» почуттям.
Бойові дії залучають людину до подій, пов'язаних зі страхом, втратою і горем. При цьому робота військового вимагає, щоб він діяв швидко, завжди перебував у готовності до бойової тривоги. Таким чином, єдині емоції, що дозволені, – це гнів та дратівливість.
7. Залишайся непередбачуваним.
Цей принцип залишається звичкою для багатьох військових упродовж усього майбутнього життя. Наприклад, не ходити завжди по одному маршруту і т. д.
Розуміння і прийняття цих правил – це перший крок до правильної поведінки людей, які оточують військового. Підтримка близьких та суспільства їм необхідна

«Прихований ворог»: 9 ознак того, що людина бажає вам зла

Дуже хотілося б, щоб ми подобалися всім людям без винятку, щоб кожен бажав нам добра і щиро радів нашим успіхам. Але люди різні, вони керуються своїми мотивами. І далеко не завжди можуть бути налаштовані добре.

Чому людина може вам бажати зла? Причини можуть бути різні:
- Тому що вона, в принципі, злиться на це життя і не може прийняти чуже щастя.
- Тому що бачить у вас небезпеку, конкурента
- Ви її провокуєте, хай і несвідомо
- Цій людині складно керуватися своїми емоціями
- У неї просто зараз такий період життя
- Це психічно нездорова людина
Ось ознаки, за якими можна зрозуміти, що людина бажає вам зла, навіть якщо відкрито поки цього не проявляв. Виходить, що це прихований ворог, який чекає свого часу.
Невиправдана цікавість
Людина уїдливо цікавиться подробицями вашого особистого життя, біографії, деталями якихось ваших розмов. Хоча до неї це не має відношення. Намагається все випитати детальніше.
Явно шукає, що можна використовувати проти вас, у чому ваші слабкі сторони.
Часті лестощі
Вона вам багато лестить. Компліменти неприродні, гримаса натягнута, слова не підкріплені емоційно.
Уїдливі зауваження
При тому, що вона вам може нахабно лестити. Вона ще більшою мірою намагатиметься вас «закопати».
Уїдливі жарти, образливі прізвиська, колкі коментарі на вашу адресу.
Знецінення ваших заслуг
Це продовження попереднього пункту.
Така людина нерідко намагатиметься знецінити будь-які ваші заслуги. Списуватиме все на щасливу випадковість, на допомогу вищих та інше.
Смакує ваші невдачі
Коли у вас трапляється щось погане, то така людина може відкрито і не радіти.
Але свої наміри вона проявить в іншому. Знову і знову розпитуватиме вас про всі деталі того, що сталося, цікавитиметься вашою реакцією. Навіть без вашої подачі повертатиметься у розмові до цих подій.
Просто їй приємно, від того, що вам погано.
Поруч із людиною вам некомфортно
Не ігноруйте свою реакцію.
Якщо раз у раз у присутності цієї людини ваше тіло, ваш організм дає сигнали, то явно від цієї людини на вашу адресу йде негатив. Нехай і прихований.
Людина вас підставляє по дрібницях
Начебто все по-дружньому, жартома, але іноді вона дозволяє собі таким чином ввести вас в оману, в ступор.
Наприклад, у присутності інших людей починає від вашого імені розповідати якусь небилицю або надавати вам якості, про які ви не говорили.
Уважно за вами спостерігає
Людина вас вивчає, стежить. Швидше за все, подумки веде діалог із собою, намагається зрозуміти, чому вам так добре, чому у вас щось виходить та інше.
Іноді прослизають дивні емоційні реакції
Навіть якщо людина вміє «тримати обличчя» і у вашому суспільстві поводиться пристойно, то іноді може все ж таки зриватися на дрібницях. Несподівано вплутуватися з вами в суперечку через дурниці, грубо поводитися з вашою річчю, перед вашим носом зачинити двері нібито жартома.

Відмова від соціальних мереж: чи покращує це психічне здоровʼя
Останнє дослідження показало, що відмова від соцмереж не завжди однозначно покращує психічне здоров'я. Цифровий детокс може зменшити як негативні, так і позитивні емоції.

Результати досліджень показали, що помірне використання соціальних мереж може мати позитивний вплив на психічний добробут і що різка відмова від соцмереж не завжди може розв'язувати всі проблеми.
В експерименті взяли участь понад 50 активних користувачів соцмереж. Їм запропонували утриматися від використання додатків протягом одного тижня та спостерігали за ефектом.
Згідно з щоденними анкетами, у людей спостерігався спад негативних емоцій, зокрема, нудьги та самотності, але приблизно таке ж падіння було і позитивних почуттів.
Як зробити перебування в соцмережах приємнішим
Очистити своє інформаційне поле, наприклад, не спілкуватися з неприємними для вас людьми.
Відписатися від сторінок людей і спільнот, після контакту з якими ви почуваєтеся засмученими або спустошеними.
Не додавати кого-небудь у список друзів, якщо ви не хочете, маєте повне право цього не робити, навіть якщо це родичі.
Закрийте сторінку, якщо вам некомфортно від можливої уваги, так сторонні не зможуть відстежувати ваші оновлення.
Виставте налаштування приватності, щоб вас не могли додавати до спільноти чи бесіди без вашої згоди, – так не доведеться видаляти непотрібні чати.
Заблокуйте користувача, якщо він завзято порушує ваші кордони, наприклад, продовжує додаватися у друзі, хоча ви позначили, що не хочете спілкуватися, або надсилає картинки, які вам неприємно бачити, хоча ви пояснили свою позицію.
Інтернет – це віртуальний простір, але взаємодія з іншими людьми у мережі відчувається цілком реальною. Вона як і в житті, за межами гаджетів, може бути як приємною, так і такою, що травмує.

Відчуття самотності
Сьогодні як ніколи легко підтримувати зв’язок із соціумом: можна спілкуватися з близькими на будь-якій відстані, ми стали більш мобільними — легше та швидше долаємо сотні або й тисячі кілометрів. Проте все ж люди іноді відчувають самотність.
Не слід плутати самотність з усамітненням. Адже усамітнення — це цілком комфортне добровільне перебування людини на самоті. А самотність — це відчуття тривоги під час усамітнення або й серед інших людей. Стан самотності пригнічує людину і може погіршувати її психічний та фізичний стан.
У сучасному суспільстві панує думка про те, що щасливе життя можливе тільки поруч із людьми та у стосунках, і лише “невдахи” залишаються наодинці із собою.
Тому коли людина втрачає стосунки або з будь-яких інших причин опиняється в самотності, це викликає тривогу. З’являється страх зближуватися з іншими, або ж навпаки людина шукає абияку компанію, тільки щоб не бути на самоті. Коли ж ми намагаємося заповнити порожнечу будь-ким, через відсутність близькості розвивається відчуття, що “нас ніхто не розуміє”.
Як подолати самотність?
Займіться своїм здоров’ям. Можливо, причиною страху самотності є низький рівень життєвих сил чи загалом проблеми зі здоров’ям. Тоді спробуйте зайнятися спортом для відновлення життєвої енергії.
Реалізуйте свій потенціал. Якщо ви боїтеся залишитися самотніми через страх не мати достатньо коштів для існування, подумайте, як ви можете забезпечити своє життя самостійно.
Займіться чимось цікавим. Знайдіть собі нове хобі чи помалюйте, потанцюйте, послухайте улюблену музику — спробуйте насолодитися часом, проведеним із собою наодинці.
Поновіть зв’язки зі старими знайомими. Нагадайте про себе тим, з ким ви давно не спілкувались, але вам було приємно проводити час разом. Домовтеся про зустріч, спільну вечерю.
Зверніться до психотерапевта. Методів для подолання відчуття самотності є чимало, але якщо ви самостійно не маєте ресурсу для їх практикування — зверніться до психотерапевта. Психотерапія, зокрема, дасть вам розуміння, що усамітнення — це природний стан, який може бути комфортним. До того ж час наодинці із собою потрібен кожному з нас.
Щасливе життя — це наш вибір, який не залежить від того, є поряд із нами хтось чи ні.

Якщо вас намагаються принизити, скажіть тільки одне слово - прийом Фрейда
Зигмунд Фрейд говорив: "Сильна особистість ніколи не бере на себе тягар чужих тверджень".

Як насправді чинити опір образам і поганій поведінці?
Не сперечайтеся, а скажіть «так» будь-якому негативному припущенню зі спокійним обличчям. Сила спокійного «так» здатна розчинити будь-який психологічний тиск, адже ви просто позбавляєте людину можливості чимось вас зачепити і не захищаєте себе, доводячи протилежне, а просто знецінюєте кожен його випад, позбавляючи ворога своєї мети.
Крім чарівного «так», щоб захистити себе від образ, важливо розвивати почуття власної гідності. Не дозволяйте вашому світу залежати від зовнішнього судження. Здорова самооцінка — це не оцінка самого себе, а думка про себе — оцінна думка, часто поверхова і не переслідує кращих цілей, а місією може бути приниження, уявлення себе в більш вигідному світлі, ніж іншу людину, і образи.
Фрейд говорив: «Якби всі люди оцінювали тільки себе і не займалися оцінкою інших, грубість вимерла б як явище».

Критика: корисна і не дуже

Критика – це та річ, яку нам зазвичай неприємно чути. Але інколи вона буває конструктивною, допомагає виправити помилки та недоліки. Її також можна використати як поштовх до змін, до особистого зростання та розвитку. Водночас критика може руйнувати наші захисні реакції та стати причиною низької самооцінки.

Тому важливо навчитися відрізняти конструктивну критику від деструктивної та токсичної, а також вміти правильно на неї реагувати. На щастя, вміння сприймати конструктивну критику можна розвинути й використовувати собі на користь.

Як відрізнити корисну критику від токсичної?

🔸 Поради та оціночні судження від інших людей, і навіть від найближчих родичів, можуть зачіпати вас та ображати. Якщо їхні слова впливають на вашу самооцінку, змушують вас почуватися погано, то це токсична критика.

🔸 Метою токсичної критики є образити, принизити людину.

🔸 Тоді як конструктивна критика направлена на виявлення недоліків. Вона може допомогти людині стати кращою, поліпшити результати своєї роботи.

🔸 Конструктивна критика аргументована, а головне – направлена на дію, а не на саму людину.

🔸 Поставте собі запитання, чи достатньо обізнана людина у предметі, який критикує, а також дізнайтеся, на яких фактах ґрунтується її судження.

🔸 Якщо ставлення вашого критика до вас переважно негативне, і від нього нічого крім критики ви не чуєте, то найімовірніше, його слова є проявом упередженого ставлення або заздрощів.

Як правильно сприймати критику?

🔸 Створіть дистанцію між собою і вашою діяльністю. Це дозволить легше сприймати критику.

🔸 Прослідкуйте за своїм станом після чергової порції критики. Якщо ви почуваєтеся пригнічено, постарайтеся зупинити негативні думки про себе. Інакше переконання у власній нікчемності переконає вас, ніби ви “недостатньо”: недостатньо красиві, недостатньо розумні тощо.

🔸 Якщо хтось порушує ваші кордони, руйнує ваше почуття гідності – припиніть або хоча б обмежте спілкування з такою людиною.

🔸 Спробуйте відволікти себе, відпочиньте. Фокусуйтеся на позитивних думках: тут може допомогти ведення щоденника вдячності.

🔸 Будьте добрішими до себе. Прийміть факт, що ви завжди є достатньо хорошим/хорошою і ніхто не має права вас ображати.

Як ефективно підготуватись та психологічно налаштуватись на НМТ

Ось вісім рекомендацій, що стануть у пригоді під час роботи над тестовими завданнями під час НМТ:

1. Думайте про поточне завдання. Обов’язково читайте завдання до кінця. Знайомтесь з усіма варіантами відповідей до нього.

2. Використовуйте "закон виключення". Як засвідчує практика, багато тестових завдань можна вирішити за допомогою послідовного виключення тих варіантів відповідей, які явно є помилковими.

3. Підключайте інтуїцію. Якщо декілька варіантів відповідей здаються правильними, то намагайтеся довіряти своїй інтуїції, яка розвивається за умови багаторазового вирішення пробних тестових завдань, які в більшості є типовими.

4. Пропускайте складні та незрозумілі завдання. Це дасть вам можливість набрати максимальну кількість балів шляхом вирішення нескладних тестових завдань. Після завершення роботи над тестом треба повернутися до складних тестових завдань.

5. Не засмучуйтесь якщо ви не змогли виконати завдання. Треба пам’ятати, що небагато випускників зможуть правильно виконати їх усі.

6. Контролюйте час виконання завдань. Плануйте середній час на їх виконання з кожного предмета. Треба пам’ятати, що пройти тестування бажано за 2/3 (максимум за 3/4) відведеного часу. Це дозволить повернутися до складних завдань, які були пропущені.

7. Треба вірити в позитивний результат НМТ. Пригадайте про свої успіхи в навчальній діяльності та про те, скільки часу і сил ви витратили на підготовку до НМТ.

8. Пам’ятайте, що НМТ – просто випробування, яких буде багато у вашому житті.

Фрази, які поставлять на місце нахабну людину

У повсякденному житті постійно доводиться стикатися з нахабними людьми. Зазвичай, багато хто не знає, як їм відповідати та правильно реагувати.

Скандалити чи намагатися щось їм пояснити — марно. Тому варто згадати кілька фраз, які допоможуть "поставити на місце" нахабну людину.

Вибачте, але я не згоден(а)

Ця фраза є нейтральною та шанобливою, але водночас чітко показує неприйняття поведінки нахабної людини.

Це також підкреслює право на власну думку та особистий простір.

Будь ласка, поважайте мою особисту зону

Можна використовувати цю фразу, коли нахабний перехожий вторгається у ваш особистий простір.

Це нагадає про необхідність поваги кордонів інших людей і змусить їх замислитися про свою поведінку.

Я ціную вашу думку, але зараз не час для дискусії

Ця фраза допомагає встановити кордони та запобігти продовженню неприємної ситуації. Вона також показує, що немає готовності витрачати свій час на непотрібні суперечки.

Чи можу я попросити вас не робити цього?

Простий і ввічливий запит може бути достатнім, щоб натякнути нахабному перехожому на те, що його поведінка недоречна.

Ця фраза звертає увагу на його дії та закликає до зміни поведінки.

Це моє особисте рішення, і я вважаю за краще залишити це в собі

Можна використовувати цю фразу, якщо нахабний перехожий намагається втрутитися в особисті справи або приймати рішення.

Фразу можна назвати універсальною, адже вона підходить для будь-яких життєвих обставин.

Я вважаю за краще, щоб ви не обговорювали це зі мною

Фраза здатна ясно показати нахабному перехожому, що немає бажання продовжувати розмову або дискусію на цю тему.

Цей вираз дає змогу одразу провести межу і покаже, що подальший діалог не має жодного сенсу.

Чого не мають права робити учні у школах під час навчання

Так, у школі не можна знущатися, залякувати та принижувати учасників освітнього процесу. Учні також не мають права на демонстрацію чи озвучення непристойних виразів та жестів.

Також суворо заборонено приносити та використовувати на території школи зброю, вибухові, вогненебезпечні та токсичні речовини, газові балончики, а також спиртні напої.

В Інструкції з охорони праці також зазначено, учень не має права покидати уроки без дозволу вчителя.

Також під час уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших розмовами, іграми тощо. Заборонено також курити на території школи. Учням також не можна бігати коридорами, сходами, біля віконних прорізів, скляних вітражів і в інших місцях, які не призначені для ігор. Також діти не повинні штовхатися, кидатися різними предметами та застосовувати фізичну силу один до одного, шуміти і заважати іншим відпочивати, відкривати кватирки й виглядати з них.

Як це – нічого не відчувати?

Завдяки почуттям люди навчилися не просто виживати, але й розвиватися. Адже саме почуття наповнюють життя сенсом. Чим більше ми відчуваємо, тим більш наповненим є наше життя. Якими б не були почуття, саме вони змушують нас відчувати себе живими.

Проте є люди, які відчувають душевну порожнечу або не можуть розпізнати та висловити свої переживання.

Психологи виділяють кілька таких станів, коли людина перестає відчувати емоції:

🔸 Апатія – це стан тимчасової байдужості, відсутності сил і мотивації. Людина втрачає інтерес до хобі та речей, які раніше приносили радість.

🔸 Ангедонія – світ стає сірим: людина не здатна отримувати задоволення. Їжа, спілкування, хобі, фізичні вправи, секс не приносять радості.

🔸 Депресія — це постійний пригнічений стан, втрата інтересу до життя. Зазвичай діагностується, коли подібний стан зберігається довше двох тижнів.

🔸 Алекситимія – нездатність висловити свої почуття; неможливість знайти слова, щоб висловити свої емоції.

Чому деякі люди не вміють поводитися з почуттями

Людина з дитинства здобуває навичку розпізнавати та вільно виявляти емоції зовні. Проблеми можуть початися тоді, коли батьки не вчать дитину розпізнавати чужі емоції, не дають дитині усвідомити, що ж вона сама відчуває, починають відчувати за неї. Якщо людину виховують батьки, які все контролюють, є ризик, що вона відчуватиме лише ті емоції, які їй дозволяли. Така людина стає для себе “цензором”, який жорстко контролює емоції та пригнічує “нелегітимні”. Через це людина може стати депресивною, байдужою або ж мати стани відсутності почуттів.

🔸 Контроль та уникнення

Негативні емоції, як-от злість, смуток, ревнощі, заздрість, нам також корисні. Але не всі вміють із ними поводитися, їх важко прийняти. Людині часом комфортніше втекти від неприйнятних почуттів або ж спробувати взяти їх під контроль.

Психіка включає захист. І ним стає інтенсивна тривога – саме вона наче оберігає від неприйнятних почуттів. Чим більше людина буде опиратися негативним почуттям, тим сильнішою ставатиме тривога.

🔸 Пригнічені та витіснені почуття

Коли негативних переживань стає забагато, що впоратись із ними нема сил, людина ховає їх глибоко всередині або витісняє.

Людина може хотіти виявити злість, але при цьому продовжує залишатися зовні спокійною. Агресія хоч і добре захована, але рано чи пізно знайде вихід: через знецінення, показову чесноту чи нудьгу. Якщо не проживати емоції, а пригнічувати їх, є ризик виникнення неврозу.

🔸 Ізоляція афекту

Ізоляція афекту – зменшення значення почуттів, усвідомлення їх через розум, а не переживання. У такому стані людина говорить про те, що відчуває, наче на автоматі – без емоцій. Почуття є, але емоційного зв'язку з ними немає. Наприклад, якщо хлопчикам у дитинстві наказували не плакати, то дорослими вони уникатимуть смутку та туги. Дівчатка, яким забороняли проявляти агресію, будуть її придушувати в дорослому віці.

🔸 Втрата орієнтирів

Почуття слугують для нас внутрішнім орієнтиром – підказують, що з нами відбувається. Коли підказок немає, ми діємо за загальноприйнятим алгоритмом – так, як від нас чекають. Людина може дбати про близьких, бути доброю, але при цьому не бути залученою емоційно.

Життя таких людей позбавлене яскравих фарб. У них нема прагнень, натхнення.

Інші їх сприймають як людей байдужих, проте ця байдужість звернена до самого себе.

Відновити здоровий прояв емоцій допоможе психотерапія. Психотерапевт покаже, як можна переграти руйнівні емоції, а також як сповна насолодитися позитивними. Все це необхідно, щоб жити повноцінним чуттєвим життям.

Яка робота буде приносити вам щастя: психологічний тест за картинкою

Подивіться уважно на картинку, на якій представлено символи різних професій. Чи є серед них такий, що привертає вашу увагу більше за інші? Оберіть один символ, який зачепив вас найбільше, і прочитайте, що це може означати щодо вашого ідеального шляху в кар'єрі.

Розшифровка результатів

Стетоскоп (Лікар): Якщо ваш вибір – стетоскоп, це може свідчити про ваше бажання допомагати іншим і робити світ кращим. Вам підійде професія, де ви можете бути опорою для людей, лікувати і рятувати життя.
Палітра (Художник): Обравши палітру, ви показуєте свою потребу у творчості та самовираженні. Ви шукаєте роботу, що дозволить вам висловлювати себе через мистецтво і красу, бути оригінальним і неповторним.

Молоток судді (Адвокат): Вибір молотка судді може означати вашу потребу в справедливості та порядку. Ви хочете бути тим, хто захищає права та забезпечує дотримання законів.
Мікроскоп (Науковець): Мікроскоп вказує на ваше бажання досліджувати, вчитися та відкривати нове. Ідеальна професія для вас – та, де ви зможете розгадувати таємниці світу, експериментувати та просувати науку вперед.
Глобус (Мандрівник): Глобус сигналізує про вашу любов до пригод, нових вражень та відкриттів. Робота, пов'язана з подорожами, культурним обміном або міжнародним співробітництвом, може бути для вас ідеальною.
Книги (Вчитель): Книги символізують ваше бажання ділитися знаннями, навчати та розвивати інших. Ви прагнете до роботи, де зможете впливати на молоде покоління, ділитися досвідом та виховувати.

Ваш вибір відображає внутрішні цінності та бажання. Пам'ятайте, що найкраща робота для вас – це та, яка резонує з вашою душею.

Потужна фраза, яка допомагає загасити багато конфліктів

Щоб швидше звести нанівець сварку, конфлікт чи будь-яку іншу неприємну розмову ви кажете:

"Ти остання людина на планеті, яку я хотів би образити!".

Коли людина чує подібне, на підсвідомому рівні у неї спрацьовує кілька важливих перемикачів:

Визнання значущості співрозмовника, його винятковості та особливості. Активно підігрівається його почуття важливості. Незважаючи на конфлікт, ви цінуєте його набагато вище за інших людей.
Візуалізація того, наскільки сильно ви не хочете його образити. Уявіть, на нашій планеті живе мільярди людей, величезний світ. Ви використовуєте психологічний метод проведення паралелей, аналогію з усіма іншими мешканцями Землі, на основі соціального закону порівняння.
Ще один перемикач — визнання сили вашої особистості. Ви, в принципі, можете образити. Не боїтеся і не соромитеся це зробити у разі потреби. Але вам це не потрібно. І тим більше не потрібно ображати людину, на адресу якої звучить ця фраза.

Також, цю сильну мовну конструкцію краще не залишати відкритою. Після того, як ви скажете ці слова, корисно додати пом'якшувальне уточнення та пояснення, чому саме ви не хочете сваритися чи конфліктувати з людиною. Чому вам дійсно дорогі ваші з ним стосунки.

Щастя вам та гарного настрою!

Сила дотику: чому нам потрібні обійми?

Ми живемо в епоху віртуального спілкування, де реальні стосунки витісняються цифровими зв'язками. Ми чатуємо з друзями, спілкуємося з колегами, знайомимося з новими людьми — все це можливо зробити, не виходячи з дому. З одного боку, це зручно й економить час. З іншого — може призвести до почуття самотності, тривоги та ізоляції.

Саме тут на допомогу приходять обійми та інші тактильні відчуття. Доведено, що дотик має потужний вплив на наше психологічне та фізичне здоров'я. Ось лише деякі з його переваг:

🔸 Зниження рівня стресу

Коли нас обіймають, в організмі виділяється окситоцин — гормон, який дає відчуття спокою та щастя. Це допомагає знизити рівень кортизолу — гормону стресу, який негативно впливає на наше самопочуття.

🔸 Покращення імунітету

Дослідження показали, що люди, які регулярно обіймаються, рідше хворіють. Це пов'язано з тим, що тактильний контакт стимулює роботу імунної системи.

🔸 Зникають тривога та самотність

Обійми дають нам відчуття єднання з іншою людиною, відчуття безпеки. Це допомагає побороти самотність та тривогу.

🔸 Підвищення самооцінки

Коли нас обіймають, ми відчуваємо себе коханими та цінними. Це може допомогти підвищити нашу самооцінку й покращити ставлення до себе.

Звичайно, найкраще джерело

тактильного контакту — це близькі люди: сім'я, друзі, кохана людина. Але якщо ви не можете отримати обійми від них, є й інші способи.

✅ Професійний масаж — це не лише приємно, але й корисно для здоров'я.

✅ Заняття танцями або йогою. Вони дають нагоду доторкнутися до інших людей, відчути їхню підтримку.

✅ Домашні тварини. Доведено, що проведення часу з котом чи собакою також може знизити рівень стресу та дати відчуття емоційної близькості.

Крім того, ви можете використовувати м'які й теплі речі, щоб відчути подібний до обіймів ефект. Ось кілька прикладів:

🟡 Загорніться в м'який і пухнастий плед, щоб відчути тепло і затишок.

🟡 Обніміть велику м'яку подушку, уявляючи, що це близька людина.

🟡 Іграшка з м'якого матеріалу (наприклад, плюшевий ведмедик) також може дати відчуття комфорту і безпеки.

🟡 Одягніть м'який і теплий одяг (наприклад, флісову піжаму, светр із кашеміру або вовняні шкарпетки).

Звичайно, ніщо не може повністю замінити людські обійми. Проте використання м'яких і теплих речей допоможе вам відчути себе більш комфортно і спокійно.

Пам'ятайте, ви не одні! Є багато людей, які також потребують живого спілкування. Зберіться разом, поділіться своїми думками та почуттями, подаруйте один одному тепло і радість обіймів.

Гнів: інструкція з експлуатації

Швидкий темп життя, надмірний стрес, погані новини, кризи і постійний тиск викликають внутрішнє напруження, роздратованість і спалахи гніву, за які часто можна пошкодувати. Суспільство вчить погано почуватися через наявність гніву, але він не є недоліком характеру. Важливо те, як людина обходиться з негативними емоціями.

Розрізняють основний гнів (відповідь на нападки) і захисний гнів (покликаний приховати внутрішній біль, сором, жах, страх або почуття безпорадності). Оскільки приховування негативних емоцій і почуттів є однією з причин тривожності та депресивних станів, важливо не пригнічувати гнів, а екологічно випускати і справлятися з ним.

Як показують дослідження, розуміння природи гніву може допомогти висловити його здоровими способами і використовувати конструктивно. Насправді робота гніву полягає в тому, щоб захистити нас — це біологічна програма захисту та адаптації.

Отже:

🔸Визнайте свій гнів

Зізнайтеся, що ви розлючені, це перший крок до змін.

Спробуйте навчитися розрізняти, який саме гнів ви відчуваєте (за що і чому ви розсердилися насправді).

🔸Назвіть свій гнів

Спробуйте точно визначити причину гніву: «Я гніваюсь, бо маю їхати дуже довгим маршрутом!» або «Я злюся, бо через це питання мені стало соромно…»

🔸Відчуйте гнів фізично

Проаналізуйте, як саме відчувається роздратованість у тілі: підвищення температури, почервоніння, напруга, серцебиття, тремтіння.

🔸 Вербалізуйте гнів

Визначте імпульс гніву і назвіть його (на що саме він спрямований, яка його мета). Скажіть про це вголос: «Я хотів би вдарити його, тому що..!», «Я хочу піти звідси!»

Дослідження показують, що надання назви внутрішньому досвіду і переживанням допомагає регулювати нервову систему і сприяє почуттю спокою та рівноваги.

Як тільки ви визнаєте, впізнаєте, відчуєте і висловите свій гнів, ви зможете знову мислити чіткіше і звільнитеся від неконтрольованих емоцій та їхніх негативних наслідків.

Синдром відкладеного життя

Чекаєте слушного часу, щоб реалізувати свої мрії та життєві цілі? Все обіцяєте собі почати нове життя “з понеділка”, який так і не настає? Ймовірно, ви маєте синдром відкладеного життя – психологічний стан, при якому людина живе в постійному очікуванні щасливого життя. При цьому вона завжди шукає виправдання для того, аби відстрочити моменти для радості: “схудну, тоді й одягну бажану сукню”, “вийду заміж/одружуся, тоді й буду щасливою/им” тощо.

Чому людина живе так, наче її життя – репетиція перед світлим і щасливим майбутнім?

Причин може бути кілька. Наприклад, людина постійно боїться невдачі. Або ж через невпевненість у собі їй складно робити активні кроки для досягнення мети.

Може бути так, що людина не розуміє, якого майбутнього прагне. Або ж їй важко сформулювати конкретні кроки, які необхідно здійснити для досягнення результату. Перепоною для здійснення власних мрій можуть бути прокрастинація, перфекціонізм або нестача мотивації.

Які наслідки може мати синдром відкладеного життя?

Людину супроводжуватиме почуття невдоволення собою. Вона розуміє, що втрачає можливості. Через це – тривога, емоційна незрілість, невміння радіти справжньому. Таким людям страшно приймати рішення. Вони незадоволені своїм життям і порівнюють себе з іншими – більш заможними, успішними та доглянутішими людьми.

Як подолати синдром?

🔸 Вчіться радіти життю тут і зараз: шукайте приємні моменти у кожному дні.

🔸 Хваліть себе за будь-які успіхи, навіть незначні, та проявляйте емпатію до себе.

🔸 Плануйте з вечора наступний день, створюйте графік активності: це допоможе позбутися прокрастинації.

🔸 Сформулюйте свої цілі та мрії. Пропишіть план із чіткими пунктами, що потрібно зробити для їхнього досягнення. Нехай маленькі кроки допоможуть прийти вам до великої мети.

🔸 Усвідомте, що помилки – це частина процесу розвитку. Це допоможе вам позбутися страху провалу та перфекціонізму.

🔸 Заручіться підтримкою близьких, ментора або психолога.

🔸 Не крадіть час у себе самого: розпочніть діяти вже сьогодні.

Як підготуватись до НМТ: 5 порад для спокійного складання іспитів

Організаційна підготовка

Щоб уникнути зайвих хвилювань – озбройтеся обізнаністю. Отримайте вичерпну інформацію про умови та формат іспиту, вивчіть усі його особливості та вимоги.

Також уточніть дати та час іспитів. Створіть для себе календар з важливими датами випробувань, щоб нічого не проґавити й не перейматися зайвий раз.

Така попередня підготовка допоможе зняти перший стрес, зробить процедуру складання іспитів прозорою та зрозумілою, гарантуватиме, що в процесі ви нічого не забудете, а на самому іспиті не доведеться перейматися, що ви чогось не розумієте.

Систематизуйте своє навчання

Велику кількість хвилювань перед національним мультитестом викликає думка, що часу на вивчення та повторення необхідного матеріалу не вистачить.

Щоб систематизувати своє навчання й в ніч перед іспитами спокійно відпочивати, а не повторювати в паніці всю інформацію, складіть графік вивчення і повторення матеріалу.

Так ви будете впевнені, що нічого не пропустите і до важливої дати точно встигнете засвоїти знання.

Ефективній підготовці до мультитесту сприятиме системтичне виконання тестових завдань на сайті ЗНО-ОНЛАЙН.

Дбайте про свій відпочинок та здоров’я

Випускники часто починають впадати в крайнощі. Одні цілодобово вчать навчальний матеріал, а інші ж насолоджуються відпочинком, зрідка гортаючи підручник. Насправді ж для гарної підготовки й подальшого зменшення хвилювань важливо дотримуватися балансу.

Чергуйте навчання та відпочинок. По-перше, це покращить запам'ятовування, а по-друге, перерви від навчання даватимуть можливість розслабитися та зменшити рівень напруження.

Крім того, щоб мозок гарно працював, дбайте про своє здоров'я. Дотримуйтеся режиму сну, збалансовано і поживно харчуйтеся та не забувайте про фізичну активність.

Напередодні іспиту не навантажуйте себе

У переддень іспиту рівень тривоги, переживань та бажання ще раз переглянути всю інформацію може зашкалювати. Однак важливо опанувати себе та відпочити.

Напередодні національного мультитесту відкладіть усе, не повторюйте більше нічого. Улаштуйте день тиші та спокою: прогуляйтеся на свіжому повітрі, прийміть душ, підготуйте одяг та документи.

Одним словом, оберіть активності, які допомагатимуть налаштуватися на важливий день і зменшити рівень напруження.

Вивчіть техніки заспокоєння, які можуть знадобитися під час іспиту

У день тестування може бути важко опанувати своє хвилювання. Щоб впоратися з ним більш впевнено, можна вивчити техніки релаксації та попрактикувати їх напередодні.

Зокрема, подолати стрес на іспиті допоможе метод Бенсона. Для того, щоб заспокоїтися, цей американський лікар та професор радить послідовно виконати такі дії.

Сядьте зручно.
Заплющіть очі.
Розслабте тіло – від м’язів ніг до м’язів обличчя.
Дихайте носом – легко, вільно й глибоко, відстежуючи, як повітря проходить шлях до легенів.
Наприкінці видиху промовте подумки: “Один”. Потім вдихніть повітря й видихніть: “Два”. І так далі.
Дихайте так кілька хвилин, зберігаючи позу.
Розплющіть очі.

Ця та подібні техніки допомагають внормувати стан і зменшити тривогу, тож стануть ефективними помічниками на НМТ.

Чому порівнювати себе з іншими – погана ідея?

Усі ми робимо це – порівнюємо себе з іншими. З друзями, колегами, знайомими, зірками із соцмереж... Порівнюємо зовнішність, успіхи, стосунки, матеріальні здобутки. І часто ці порівняння роблять нас нещасливими.

Чому ж так важко стриматися від того, щоб не мірятися з іншими?

🔸 Соціальне програмування. Із самого дитинства нас вчать бути кращими, прагнути до успіху, перемагати. І де як не в порівнянні з іншими можна оцінити свій "прогрес"?

🔸 Необ'єктивність. Ми схильні порівнювати свої слабкі сторони з чужими сильними. Звичайно ж, на такому тлі ми будемо програвати.

🔸 Чужий успіх завжди блискучий. У соцмережах люди публікують лише найкращі моменти свого життя, створюючи ілюзію бездоганного життя. Ми ж бачимо лише цю картинку, забуваючи про те, що за нею ховаються проблеми і невдачі, як і в усіх.

🔸 Заздрість. Чим більше ми порівнюємо себе з іншими, тим більше шансів відчути заздрість. А заздрість – це руйнівна емоція, яка шкодить нашому самопочуттю і взаєминам із людьми.

Що ж робити?

✅ Перестаньте фокусуватися на інших. Зосередьтеся на собі, на своїх цілях і бажаннях.

✅ Відзначайте свої досягнення. Нехай це будуть навіть маленькі перемоги – важливо хвалити себе за них.

✅ Порівнюйте себе лише із собою в минулому. Так ви будете бачити реальний прогрес, а не зациклюватися на недосяжних ідеалах.

✅ Пам'ятайте, що всі люди різні. У кожного своя унікальна життєва траєкторія. Немає сенсу йти чужим шляхом.

✅ Будьте вдячні за те, що маєте. Замість того, щоб шкодувати про те, чого у вас немає, цінуйте те, що вже є у вашому житті.

Порівнювати себе з іншими – можна. Їхній успіх може стати для вас мотивацією, щоб розпочати діяти. Життя – це подорож, а не пункт призначення. Тому беріть ініціативу, навчайтеся, розвивайтеся, рухайтеся.

Завжди пам'ятайте, що ви – унікальна і неповторна особистість, яка з кожним кроком стає кращою версією себе.

Як побороти страх зробити помилку?

Нав'язливе бажання зробити все правильно псує людям життя, адже їм складно спілкуватися з незнайомцями і займатися творчістю, вони не розуміють своїх бажань. Інколи таким людям складно наважитися на таку банальну річ, як купівля нового одягу: будь-які зміни лякають.

Звідки береться цей страх? Можливо, це через батьків, які постійно були незадоволені поведінкою дитини або ж карали за помилки. Або через вчителів, які висміювали за невдачі.

У результаті дитина, яка росла в такій атмосфері, стає дорослим, якому непросто спілкуватися та проявляти себе. Адже в житті немає чітких правил, яких треба дотримуватися. А отже, неможливо робити все правильно і без помилок. Тому такі люди в багатьох випадках не досягають успіху, адже залишаються осторонь, бо нічого не роблять через страх помилитися.

Але є й хороші новини: бути спонтанним – це навичка, а отже, цього можна навчитися.

Допоможе вправа “Неправильні назви”

🔸 Вказуйте на вибіркові предмети навколо вас та називайте їх неправильними словами: на стілець кажіть собака, а на машину – чотири.

Спробуйте прямо зараз. Вправа займає приблизно 30 секунд. Саме тому її можна виконувати будь-де: поки їдете в метро або навіть у ліфті.

🔸 Після цього проаналізуйте, як поводиться мозок. Найімовірніше, він буде прагнути внести в цей хаос якийсь порядок. Наприклад, подавати слова з однієї категорії: дерево, ліс, квітка, листок. Або тільки іменники.

🔸 Опирайтеся цьому прагненню мозку повернути нас на шлях правильності. Для цього виконайте вправу ще раз. Але вже тепер використовуйте словниковий запас максимально.

Ця вправа навчить бути спонтанними “тут і зараз”.

Тренуйтеся щодня і з часом ви позбудетеся бажання робити все правильно. Як наслідок, будь-які рішення будуть прийматися швидше, навіть у бажанні обирати нетиповий для вас одяг. Зрештою, буде легше відкритися для нових можливостей і кращого життя.

Покращити стосунки зі складними батьками: інструкція у 5 кроків

Батьки є нашими провідниками в цей світ. Проте не завжди стосунки з ними є легкими. Якщо під час спілкування з мамою чи татом ви відчуваєте роздратування, сором, провину, втому або й страх, це може бути наслідком маніпуляцій чи пасивної агресії з їхнього боку. Також складні батьки можуть порушувати кордони, шантажувати, перекладати відповідальність, вдаватися до гіперопіки, демонстративних страждань або руйнівної поведінки.

Але навіть зі складними й токсичними батьками можна налагодити спілкування у 5 кроків:

1. Прийміть.

Усвідомте, що ви не у змозі змінити ваших батьків. Можна лише навчитися безпечно та екологічно взаємодіяти з ними.

2. Станьте спостерігачем.

Намагайтеся під час спілкування відключити емоції та відсторонитися: наче ви споглядаєте за ситуацією зі сторони. Водночас відстежуйте, що при цьому відчуваєте, яким є ваш внутрішній стан.

3. Говоріть прямо та відверто.

Не відповідайте на маніпуляцію маніпуляцією. Кажіть про свої почуття прямо та відкрито. Це спонукатиме й ваших батьків до відвертого діалогу.

4. Задавайте тон розмови.

Не реагуйте на провокації, натомість самі задайте стиль комунікації. Ви в цьому діалозі повинні бути в позиції дорослого, який рухає розмову в потрібному напрямку.

5. Контролюйте реакції.

Не дайте втягнути себе в маніпулятивну гру. Ви – дорослий, а тому повинні вміти контролювати емоції і, відповідно, – вибирати свої реакції на провокації матері чи батька.

Якщо вам здається, що у спілкуванні з вашими батьками ці поради не матимуть результату, то ймовірно, ви не пройшли всі стадії сприйняття батьків і зупинилися на етапі “знецінювання”. Нагадаємо, є три стадії сприйняття батьків, які має пройти людина:

🔸 ідеалізація: коли для малої дитини мама є найкраща

🔸 знецінювання: коли підліток вважає, що його батьки “нічого не розуміють”

🔸 деідеалізація: доросла людина приходить до усвідомлення, що його тато і мама, як і кожна жива людина, мають свої як позитивні, так і негативні риси.

І поки ви не дійдете у своєму сприйнятті батьків до стадії деідеалізації, вам не вдасться навчитися з ними комфортно спілкуватися. Побачте у своїх матері й батькові реальних людей зі своїми плюсами й мінусами: вже від самого цього усвідомлення комунікувати з ними стане набагато простіше.

Розправте плечі: секрети впевненості в собі

Ваше ставлення до себе – це ваш хребет. Уявіть, як складно жити радісно, коли ниє спина. Із самооцінкою так само: якщо вона хворіє, життя втрачає барви.

Щоденні кроки, зроблені з хворим ставленням до себе, складають життя, сповнене невпевненості, сумнівів і самознищення. Партнер, який терпить нездорові стосунки, може боятися, що більше нікому не буде цікавим. Людина з низькою зарплатою може вважати себе негідною більшого. А коли ви мовчки терпите хамство, ризикуєте повірити, що це ви того заслуговуєте.

Проблема із самооцінкою може виникнути в дитинстві, коли дитину не хвалять, постійно порівнюють з іншими, принижують та знецінюють. Також вона може з'явитися в більш дорослому віці як результат низки невдач.

✅ Симптоми хворої самооцінки: самокритика та самообрази, невпевненість у собі, чиясь думка важливіша за свою, страшно говорити «ні», незрозуміло, чого хочеться, почуття провини, знецінення себе, самопокарання, токсичні стосунки, прагнення привертати до себе увагу.

Але змінити самооцінку можливо! Це не так складно, як здається:

🔸 Зверніть увагу на своє тіло

Вчіться займати свій простір, розправляти плечі, вирівнювати спину, відчувати опору в стопах. Спочатку буде важко, але потім стане звичкою. Людина з хорошою поставою виглядає більш авторитетною, компетентною, успішною, гарною. Передусім – для себе!

🔸 Піддавайте сумніву самокритику

Негативні думки про себе майже невмирущі та практично завжди відчуваються як істина. Ваше завдання – навчитися гальмувати їх ще на підході. Пам'ятайте, що ваші думки – це не факти. Це просто думки, і вони можуть бути помилковими.

🔸 Визначте свої особисті межі

Особисті кордони бувають різними: тілесними, тимчасовими, емоційними, соціальними. Як це зробити? Дайте відповіді на ствердження: «Мені некомфортно, коли люди…», «Мені не подобається, коли мене називають…», «Я не люблю говорити на теми…». Згадайте ситуації, коли вам було неприємно. Ваші емоції – індикатор порушення кордонів.

🔸 Познайомтеся із собою

Анкета – добрий початок. Чесно та ретельно дайте відповіді на запитання про те, що вам найбільше подобається чи не подобається, чого ви хочете зараз чи через рік, сформулюйте свою мрію, визначте джерела натхнення, людей, поряд з якими ваша душа співає чи навпаки – ви відчуваєте багатоденний стрес після спілкування з ними.

✅ Зверніть увагу: заїдання, зміна зовнішності, брендові речі, копіювання інших людей, гроші та чуже схвалення не лікують самооцінку.

✅ Почати працювати над самооцінкою може бути важко. Цей процес потребує вашої постійної роботи, уваги, часу. Але в результаті ви отримаєте винагороду: стійкість до чужих слів, впевненість і рішучість, свободу, сміливість мріяти і йти до мети.

Тому починайте працювати вже зараз. Адже ви заслуговуєте на щасливе життя, сповнене любові до себе!

Сміх як захисна реакція: чому ми жартуємо у стресових ситуаціях

Зазвичай сміх — це реакція на веселі або приємні події. Проте гумор може виступати як захисний механізм. Він допомагає нам зняти напругу та залишатися психічно стійкими у стресових ситуаціях, коли ми занадто вразливі.

Інколи за простими жартами людина намагається приховати емоції, з якими не може впоратися: тривогу, страх, безпомічність, відчай, гнів, сором або вразливість. Як це працює?

🔸 Тривога

Людина може постійно жартувати, щоб з'ясувати, як до неї ставляться інші. За усім цим стоїть тривога. Якщо в дитинстві людина не відчуває, що її цінують, це може викликати тривогу. Щоб зменшити це неприємне відчуття, психіка активує стратегії компенсації, однією з яких є потреба у схваленні.

Така ж стратегія може застосовуватися людиною в дорослому житті: вона прагне подобатись іншим. Через це вона постійно жартує. Людина сприймає це так: якщо інші сміються над її жартами, значить, вона їм подобається — можна бути спокійною.

Гумор також може стати невіддільною частиною нашої комунікації з іншими, якщо в нашій сім’ї було прийнято постійно жартувати.

🔸Агресія

Через сміх людина може висловлювати агресію в безпечній для себе формі. У жартах можна замаскувати багато суперечливих почуттів: образу, роздратованість тощо. Наприклад, якщо нас образили слова близької людини, ми можемо не наважитися відкрито висловити свої почуття. Натомість вдаємося до іронії або сарказму.

🔸 Травма

Через травму людина може переживати безліч неприємних емоцій. Гумор допомагає з ними впоратись. Усвідомлення того, що "я можу перетворити щось страшне на смішне", створює відчуття контролю. Проте це відчуття ілюзорне.

Людина може почати сміятися над трагічними подіями. Але в цьому криється небезпека: ми перестаємо адекватно сприймати реальність. Поки ми "зажартовуємо" травму, ми відкладаємо реальний процес її прийняття — все ніяк не можемо її пережити.

🔸 Вразливість

Людина може боятися, що виявлення справжніх почуттів може викрити її слабкість перед іншими, які скористаються цим. Вона тоді жартує, щоб не виглядати вразливою. Наприклад, постійні жарти перед тим, хто нам подобається, не що інше, як спроба приховати свої справжні почуття.

🔸 Шок

Усмішка може виникати як реакція на шок, на розгубленість. Буває так, що справжнім почуттям ще треба час, щоб проникнути у свідомість. І це нормально: кожен має свою власну швидкість обробки емоцій.

У тому, щоб приховувати за жартами образу, а за істеричним сміхом — тривогу та страх, немає нічого страшного. Гумор допомагає впоратися із цими неприємними почуттями. Але користуватися цим захистом слід розумно та в міру.

Психотерапія ж допоможе зрозуміти, яка причина наших жартів та що за ними ховається. Так само як і навчить керувати емоціями та виражати їх у безпечний для нас та інших спосіб.

ПРИГНІЧЕНІСТЬ, НЕРВОЗНІСТЬ, ВІДЧУТТЯ ПРОВИНИ: ЯК ПОДОЛАТИ СТРАХ ІСПИТІВ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ

Екзаменаційна тривожність — психологічний стан, який негативно позначається на фізичному й ментальному здоров’ї та може мати тривалі наслідки, — виникає через страх перед іспитами чи їх результатом. Вона може з’явитись у кого завгодно, незалежно від віку, статусу чи рівня знань. Симптоми екзаменаційної тривожності поділяють на чотири групи: емоційні та фізичні, мисленнєві та поведінкові.

Емоційні симптоми пов’язані з нашими почуттями щодо іспиту: нервозність, перевтома, паніка чи навіть панічні атаки, пригніченість, сором чи відчуття провини. Фізичні симптоми проявляються через наше тіло: почастішання пульсу, напруга мʼязів, втома без фізичного навантаження, утруднене дихання, запаморочення, порушення сну тощо. Мисленнєві симптоми включають труднощі з концентрацією, обробкою інформації, неорганізовані ірраціональні навʼязливі думки. Останнє, за чим можна відстежити екзаменаційну тривожність, — наша поведінка: непосидючість (наприклад, тремтіння ноги), уникнення чи відтермінування підготовки, відчуженість та інші прояви.

Міфи про екзаменаційну тривожність

Екзаменаційна тривожність виникає, якщо погано знаєш матеріал іспиту. Недостатня підготовка справді може збільшити відчуття безсилля та стресу, але першопричини тривожності є глибшими. Часто це завищені очікування, попередній негативний досвід, переживання через результати. Простежити причини цих переживань настільки ж важливо, як і вивчити конспекти.
Екзаменаційну тривожність можна відчувати тільки під час іспиту. Не варто сприймати екзаменаційну тривожність як проблему одного дня — дня іспиту. Готуючись, ми переймаємось, як пройде іспит, намагаємось інтенсивно навчатися чи, навпаки, уникати підготовки. Після складання ми чекаємо на результати, реагуємо на них і рефлексуємо. Тож варто прийняти й налаштуватися на тривалий напружений стан.
Не може бути екзамену без тривожності. Нервувати через іспит нормально. Зазвичай певний рівень напруги навіть потрібен, аби спонукати нас учитися. Проте не варто плутати це з тривогою: екзаменаційна тривожність вмикається тоді, коли думки про іспит починають заважати його скласти. І ось такий стан нормалізувати не варто.

Подолання екзаменаційної тривожності: поради за етапами

Перед іспитом визнайте, що він важливий для вас і спричинятиме переживання. Скористайтесь універсальними порадами щодо стресу: дотримання рутини та звичних ритуалів, здорова їжа та сон, відмова від надмірного вживання кофеїну тощо. Аби краще налаштувати свою онлайн- і офлайн-підготовку:

Заздалегідь перевірте місце й час іспиту, складіть список усього, що вам потрібно зробити для підготовки.

Якщо це сесія, ви можете скласти її детальний розклад: це може бути графік на стіні, або ж Google-таблиця. Посилання на такий документ можна закріпити в спільному чаті для зручності: натисніть і утримуйте повідомлення → оберіть «Закріпити». Такі механічні завдання допомагають відволіктися від стресу.

Зробіть підготовку щоденним аспектом, навіть якщо це будуть 15 хвилин зранку.

Зокрема ви можете зібрати найважливіші деталі/посилання в одному документі або повідомленні та повертатися до нього. Це можна зробити в «Мої нотатки».

Обговоріть вивчене з близькими, розкажіть їм найцікавіше, попросіть поставити запитання. Це допоможе й краще підготуватись, і зменшити напругу.
Перед іспитом дайте собі час на відпочинок. Не намагайтеся довчити все в останні хвилини. Спробуйте відмежуватися від будь-яких обговорень напередодні іспиту, якщо вони підвищують вашу тривожність. Якщо вас дратує активність у груповому чаті з одногрупниками/однокласниками, вимкніть сповіщення з нього. Крім того, ви можете перенести всі навчальні чати в окрему папку й не бачити їх у загальному переліку .
Коли настане час іспиту, важливо пам’ятати, заради чого ви тут, що треба виконувати завдання й тільки це у ваших руках.
Виділіть кілька хвилин, аби заспокоїтися та прийняти наявність тривоги. Спробуйте виконати дихальну вправу або озирніться та подивіться на предмети навколо.
Спробуйте влаштуватись якомога зручніше, розкласти речі, як вам подобається.
Ознайомтеся з інструкціями до завдань, сплануйте свій час та сили.
Не бійтеся малювати візерунки, креслити чи писати думки на чернетці. Такий виплеск емоцій допоможе розслабитися.
Не звертайте уваги на те, як працюють інші (зокрема коли закінчують). Пам’ятайте, що швидкість роботи не є критерієм оцінювання.
Якщо ви відчуваєте ступор, виконуючи якесь завдання, спробуйте інше.
Після іспиту дайте собі перепочити, займіться чимось, не пов’язаним із навчанням. Що робити, аби подолати тривожність в очікуванні оцінок:

Визнайте свої зусилля й те, що результат тепер поза вашим контролем.
Подумайте над усіма завданнями, виконаними й ні. Подивіться, що вам вдається краще, а що — гірше. Поставте запитання людям, які розбираються в темі.
Пам’ятайте, що ваші оцінки не мають нічого спільного з вашою цінністю.
Єдиний спосіб подолати екзаменаційну тривожність — бути готовими й не ігнорувати її. Це комплексне завдання: конструктивний підхід до підготовки, щоб не намагатися вивчити все й одразу, сон, їжа та радощі життя зменшать тривожність щодо іспиту. Зосередження на собі та своїх силах, без думок про втрачені можливості під час підготовки та порівняння себе з іншими зменшить тривожність на самому іспиті. Розуміння ж того, що результат не визначає вас як особистість, а майбутні іспити важливіші за пройдені, допоможе впоратися з переживаннями, коли екзамен залишиться позаду.

Лікувальна сила слів

Наш внутрішній світ сповнений різноманітних емоцій, які постійно змінюються, взаємодіють, змішуються. Це може бути як радість, так і смуток, гнів чи тривога. Усі ці почуття створюють складну картину, яку іноді важко зрозуміти.
Але є один потужний інструмент, який може допомогти нам впоратися із цими емоціями – це слова. Коли ми висловлюємо свої думки та почуття, ми можемо знайти спокій і краще зрозуміти, що відбувається всередині нас.
Чому слова мають таку силу?
🔸 Створюють форму. Коли ми намагаємося описати свої почуття словами, ми надаємо їм конкретність, робимо їх зрозумілішими.
🔸 Спрямовують увагу. Виражаючи свої емоції, ми створюємо відстань між собою і своїми почуттями. Це допомагає нам оцінити ситуацію об'єктивно і знайти раціональні рішення.
🔸 Будують містки. Ділячись переживаннями з іншими, ми знімаємо емоційний тягар і зміцнюємо наші зв’язки. Щирість і відкритість є основою міцних взаємин.
🔸 Відкривають двері до себе. Аналізуючи свої думки і почуття, ми глибше пізнаємо себе, свої бажання і потреби, що допомагає зрозуміти, що важливо в житті.
Як розвинути здатність виражати свої емоції?
✅ Ведіть щоденник. Записуйте свої думки і почуття.
✅ Розмовляйте із близькими. Діліться своїми переживаннями з довіреними людьми.
✅ Практикуйте вдячність. Зосереджуйтеся на позитивних аспектах свого життя.
✅Займайтеся творчістю. Малювання, музика, танці можуть допомогти висловити те, що важко сказати словами.
Пам’ятайте, уміння виражати емоції – це фундамент нашого емоційного здоров’я. Коли ми довго не виражаємо свої почуття, вони переростають в глибокі внутрішні конфлікти. Якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися самостійно, не соромтеся звернутися до психолога або психоаналітика.

Плач собі на здоров’я: чому сльози корисні?

З дитинства нас вчать, що плакати – це погано. Але плач – це природна реакція на емоційні переживання як для жінок, так і для чоловіків. Це не ознака слабкості, а доказ того, що ми живі люди зі складними почуттями. Дозволяючи собі плакати, ми дбаємо про своє ментальне здоров'я і стаємо більш стійкими до стресів.

Чому варто дозволити собі поплакати?

✅ Звільнення від емоційного тягаря. Сльози – це природний механізм вивільнення негативних емоцій. Коли ми плачемо, ми даємо вихід гніву, смутку, розчаруванню тощо. Це допомагає нам полегшити емоційний біль та зняти внутрішню напругу.

✅ Зменшення фізичного болю. Дослідження показують, що сльози сприяють виробленню речовин, які допомагають організму послабити біль, боротися зі стресом та запаленням.

✅ Покращення настрою. Після плачу ми часто почуваємося спокійнішими та розслабленими. Це пов'язано з тим, що під час плачу в організмі виробляються ендорфіни – гормони щастя.

✅ Зниження рівня стресу. Сльози допомагають організму отримати емоційну розрядку, нормалізують артеріальний тиск та покращують сон.

Часто ми боїмося, що ми будемо засуджені за прояв почуттів. Говоримо собі, що сльозами біді не зарадиш. Проте, пам’ятайте: кожна людина має право на свої емоції. Не соромтеся плакати, коли вам цього хочеться. Це допоможе вам стати щасливішими та здоровішими.

"Правило порожнього човна": Притча про те, як стримувати свій гнів і не псувати стосунки з людьми

Учень Ксін навчався у великого вчителя на ім'я Вейж. Ксін завжди захоплювався вчителем. Учня вражали його мудрість і проникливість. При цьому у Вейжа було добре серце, він був дуже чуйний. А головне, чому дивувався молодий і емоційний Ксін, — Вейж взагалі ні з ким не сварився, не лаявся.

Він жодного разу не чув від учителя лайливих слів, хоча були ситуації, коли практично будь-яка людина не стрималася б. Але Вейж просто мовчав, бувало, відвертався або залишав приміщення.
Якось увечері вчитель з учнем сиділи на березі річки. Ксін запитав у нього:
- Майстре, поділися секретом, як тобі вдається завжди зберігати спокій. Ти взагалі ні з ким не сваришся. Хоча бувають ситуації, коли варто добряче посварити людину, а то й огріти її палицею.
- Ксін, я не завжди був таким. У юності я був дуже схожий на тебе, був такий же запальний, гарячий. Будь-яке недобре слово, грубий рух людини розпалював у мені вогонь. Я лаявся, навіть ліз у бійку.
- Ну і як ти впорався з собою?
- Знаєш, мені допоміг човен. Я користуюся правилом порожнього човна.
- Так цікаво, поділися, будь ласка.
- Та насправді все просто. Коли я був молодий і безтурботний, то любив подовгу плавати по річці на човні. Цей човен дістався мені від покійного батька, я дуже його беріг. Якось я поплив у захід сонця і задрімав на своєму човні. Але прокинувся від різкого зіткнення. Не встиг отямитися, як опинився у воді. Чийсь чужий човен врізався в мій, відповідно, мій човен перевернувся. Я ледве виплив, зачепився за свій порожній човен. Я вже приготувався надавати стусанів кривднику і почав кричати лайливі слова. Але побачив, що інший човен порожній. Я просто заліз у свій човен і поплив далі. З того часу у моєму серці і живе «правило порожнього човна». Ти хочеш виплеснути гнів? Але на кого ти його будеш виплескувати? На того, хто також несподівано для себе занурився в холодну воду? Найкраще рішення — погасити свій гнів і пливти далі по річці життя.

Хто ти насправді? 10 типів характерів за Ненсі Мак-Вільямс

Американська психологиня Ненсі Мак-Вільямс у своїй фундаментальній праці "Психоаналітична діагностика" пропонує докладний огляд різних типів особистості. Вона підкреслює, що кожна людина унікальна, але часто ми можемо спостерігати певні повторювані патерни поведінки та емоційних реакцій. Ось огляд 10 типів характерів, які вона виділяє, з акцентом на контрасті між внутрішнім світом і зовнішнім проявом:

1. Антисоціальний

Зовнішній прояв. Холоднокровний, розважливий, готовий йти до мети за всяку ціну. Часто – успішна особистість на керівних позиціях, любить конкуренцію, колекціонує "трофеї".

Внутрішній світ. Відчуває порожнечу і відчуженість, не здатний на глибокі емоції або співпереживання.

2. Нарцисичний

Зовнішній прояв. Показує впевненість, потребує уваги й захоплення. Часто демонструє свої досягнення та успіхи.

Внутрішній світ. Відчуває невпевненість і страх бути неважливим, що призводить до постійного пошуку підтвердження своєї цінності.

3. Шизоїдний

Зовнішній прояв. Виглядає ексцентричним та відстороненим, може говорити все, що приходить на думку, й порушувати соціальні норми. Може здаватися байдужим до оточення.

Внутрішній світ. Глибокі емоції та фантазії, одночасно присутня потреба і страх близькості.

4. Параноїдальний

Зовнішній прояв. Часто підозрілий і недовірливий, може бути агресивним у захисті своїх інтересів.

Внутрішній світ. Постійно переживає страхи і тривоги щодо зради або обману з боку інших.

5. Депресивний

Зовнішній прояв. Делікатний альтруїст, неконфліктний та зручний, легко підлаштовується під плани інших, навіть на шкоду собі.

Внутрішній світ. Глибокі переживання смутку і безнадії, часто почувається жертвою обставин.

6. Мазохістичний

Зовнішній прояв. Схильний до самообвинувачення та жертвування своїми потребами заради інших. Часто вступає в руйнівні стосунки і ніби спеціально потрапляє в ситуації, що суперечать благополуччю.

Внутрішній світ. Відчуває глибокі почуття провини та незадоволення собою, часто шукає схвалення ззовні.

7. Обсесивно-компульсивний

Зовнішній прояв. Прагне порядку та контролю, може виглядати надмірно критичним або педантичним.

Внутрішній світ. Часто бореться з тривогами та сумнівами, його внутрішні стандарти можуть бути надто високими.

8. Істеричний

Зовнішній прояв. Сердешний, чарівний, артистичний, схожий на дитину, що не дорослішає. Може бути привабливим і харизматичним, але його стосунки часто нестабільні.

Внутрішній світ. Відчуває порожнечу і невпевненість у своїй цінності. Характеризується високою емоційністю, пошуком уваги та підтвердження власної значущості.

9. Маніакальний

Зовнішній прояв. Енергійний, активний, схильний до ризику, може виглядати надмірно оптимістичним. Вміє мотивувати, запалювати людей.

Внутрішній світ. Заперечення тривожних подій, знецінення важливих стосунків через страх розчарування. Його енергія може бути наслідком внутрішньої тривоги або нестабільності.

10. Межовий

Зовнішній прояв. Нестабільність у стосунках і самооцінці. Може мати сильні емоційні реакції на зовнішні події.

Внутрішній світ. Переживає глибокі внутрішні конфлікти. Може мати бурхливі стосунки, схильні до самоушкодження.

Важливо пам’ятати, що це лише загальний огляд, і кожна людина є унікальною комбінацією різних рис. Розуміння цих типів може допомогти нам краще розуміти себе та інших, але не слід використовувати їх як жорсткі ярлики.

З понеділка починається нове життя

Як часто ви намагалися розпочати нове життя з понеділка або, наприклад, з літа чи нового року? Сповнені рішучості будували плани. Проте поступово з’являлося багато “але”, запал вичерпувався й нічого “грандіозного” так і не виходило.

Чому ж це відбувається? Все тому, що ми зосереджуємося на далеких, не завжди чітко окреслених цілях, нехтуючи конкретними кроками, які до них ведуть. Саме ці “маленькі кроки” – це ті самі завдання, виконуючи які, ми поступово та невпинно йдемо до мети.

Отже, чому нам не вдається досягти мети?

🔸Відсутність чіткого плану. Визначте чіткі цілі, розбийте їх на менші кроки з конкретними термінами виконання.

🔸Нещирість цілей. Не всі бажання є істинно нашими. Деякі нав’язані суспільством, але ми настільки звикли мислити в цьому напрямку, що вважаємо їх своїми. І коли ми починаємо діяти для досягнення такої мети, то втрачаємо до неї інтерес.

🔸Відсутність мотивації. Якщо мета не ваша, ви підсвідомо чините їй опір. Коли ви усвідомлюєте причини, чому вам потрібно досягти цієї мети, ви зможете ефективніше вибудувати план дій.

🔸Перевантаження. Не кидайтеся відразу за кілька справ, бо нічого не доведете до кінця. Зміна звичок – це стрес для мозку.

🔸Відсутність підтримки. На перших етапах важлива моральна підтримка близьких. У колі однодумців або просто людей, які вас підтримують, почати нове буде набагато простіше.

Роки минають, а життя на краще не змінюється? Але чи можна насправді змінити життя, скажімо, за рік. Відповідь – так. І ось низка ключових кроків:

✅ Сформулюйте чітку мету.

✅ Розбийте мету на дрібні кроки.

✅ Створіть план дій із чіткими термінами.

✅ Знайдіть мотивацію.

✅ Не перевантажуйте себе.

✅ Відшукайте підтримку.

✅ Будьте послідовні.

✅ Не здавайтеся.

Зміна життя – це не спринт, а марафон. Будьте готові до труднощів, але продовжуйте рухатися. Пам’ятайте, що навіть маленькі кроки ведуть до великої мети.

Повірте в себе – і у вас все вийде!

4 звички, яких потрібно позбавитись, щоб стати щасливою людиною

Весь час думати про минуле

Однією з найважливіших перешкод на шляху до щастя є концентрація на минулому. Коли ми постійно відтворюємо у своїй свідомості старі рани, невдачі та жалі, ми не помічаємо нові можливості, тобто позбавляємо себе теперішнього моменту

Щасливі люди не зациклюються на минулому, а приймають його. Почуття минулого, болі та смуток вони відпускають, натомість переформатовують негативний досвід як можливість для зростання та отримують цінні уроки зі свого минулого.

Порівнювати себе з іншими

У насиченому соціальними мережами світі дуже легко потрапити в пастку порівняння себе з іншими. Переглядаючи підібрані кимось щасливі моменти чужого життя, ми мимоволі порівнюємо їх зі своїм життя та відчуваємо, що програємо. Ця звичка порівнювати однозначно робить нас не щасливими.

Щасливі люди зосереджені на особистому зростанні, особистих успіхах, від яких вони отримують справжнє задоволення. А коли хтось досягає успіху, вони відзначають його досягнення, не применшуючи своїх.

Як позбутися звички порівнювати себе з іншими? Психологи рекомендують практикувати вдячність. Регулярно згадуючи все, що є хорошого у нашому життя, ми концентруємось на тому, що у нас є, починаємо розуміти цінність дрібниць та нашого життя в цілому.

Забувати про себе

Багато людей ігнорують важливий компонент у пошуках щастя — це турботу про себе. Ми настільки поглинені щоденною роботою, сім’єю та соціальними зобов’язаннями, що нехтуємо власними потребами, що з часом позначається на нашому фізичному, психічному та емоційному добробуті.

Щасливі люди вважають турботу про себе пріоритетом. Догляд за собою може проявлятися по-різному, але є обов'язкові елементи для всіх. Вони включають регулярні фізичні вправи, повноцінне харчування, достатній сон, методи боротьби зі стресом, спілкування і діяльність, яка приносить радість і розслаблення.

Для того, щоб зробити турботу про себе пріоритетом, психологи радять встановити постійний режим, як, наприклад, щоденне виділення часу для фізичних вправ, медитації, улюбленого хобі. Перетворення догляду за собою у звичку безперечно створить основу для щастя.

Постійні образи

Коли ми таїмо озлобленість і злість на інших, ми тільки шкодимо собі, тому що знищуємо себе зсередини. Токсичні емоції поглинають наш душевний спокій і заважають нам відчути справжнє щастя.

Щасливі люди вміють прощати та відпускати образи. Це не означає потурати образливій поведінці чи виправдовувати неправильні дії, натомість це означає вибрати власну емоційну незалежність від образ. Коли прощаємо образи, ми визнаємо наш біль, перемикаємо нашу увагу з провини та гніву на розуміння та співчуття.

Визначивши звички, які стримують нас на шляху до щастя — зациклення на минулому, порівняння себе з іншими, нехтування доглядом за собою та затаювання образи, ми можемо поступово, крок за кроком змінювати своє повсякденне життя.

Звільняючись від цих негативних моделей і розвиваючи більше позитиву, ми відкриваємося для більшої радості, задоволення та внутрішнього спокою. Шлях до щастя не завжди може бути легким, але уникнення цих чотирьох шкідливих звичок стане для нас основою для подальшої подорожі.

Від мрії до дії: практичні поради, як втілити свої мрії в життя

Хронічний стрес, страх та невизначеність сьогодення стають ґрунтом для тривоги, депресії та інших психологічних проблем. У таких умовах як ніколи важливо не втрачати зв'язок із мріями. Саме вони дають нам сили йти далі.

З погляду психології мрії виконують низку важливих функцій:

🔸 Мотивують та надихають

Коли ми чітко уявляємо собі те, чого прагнемо, це дає нам сили діяти, долати перешкоди та рухатися до мети.

🔸 Розширюють свідомість

Мрії допомагають нам вийти за межі буденності, уявити нові можливості.

🔸 Підвищують стійкість

Віра у краще майбутнє дає нам ресурси для подолання труднощів та адаптації до складних умов.

🔸 Зміцнюють психічне здоров'я

Мрії мають терапевтичний ефект, адже вони дозволяють нам зосередитися на позитиві та відволіктися від проблем.

Важливо зазначити, що не всі мрії однаково корисні. Нечіткі, нереалістичні або негативні мрії можуть мати небажаний вплив на наше життя. Тому якщо вам наразі складно сказати, яка у вас мрія, спробуйте наступну вправу:

1. Відкрийте свій щоденник або візьміть аркуш паперу.

2. Приділіть трохи часу, щоб помедитувати, зосередитися на своїх відчуттях та думках.

3. Дайте собі чесні відповіді на такі запитання:

✅ Що я вмію та що можу робити добре?

✅ Які мої сильні сторони та якості?

✅ Що я прагну робити?

✅ Яким я бачу себе в майбутньому?

✅ Чого мені не вистачає для досягнення мети?

Не бійтеся мріяти. Чим чіткіше ви уявляєте собі свої бажання, тим легше буде їх втілити в життя:

🔸 Створіть "дошку мрій". На ній можна розмістити картинки, фотографії та фрази, що візуалізують ваші бажання.

🔸 Заведіть щоденник мрій, де ви будете записувати свої мрії, плани та ідеї. Пишіть максимально докладно. Уявіть, наприклад, як ви будете почуватися, коли досягнете їх. Регулярно перечитуйте свої записи, щоб підтримувати мотивацію.

🔸 І, нарешті, зробіть перший крок до здійснення мрії. Не чекайте, коли все буде ідеально. Почніть вже зараз. І не бійтеся помилок, адже вони – це частина шляху до успіху.

Пам'ятайте, мрії – не просто вигадки, а потужний інструмент розвитку. Вірте в себе та свої можливості, це допоможе вам подолати будь-які труднощі та побудувати нове щасливе майбутнє.

5, 4, 3, 2 ,1 – вмикаємо ZEN-режим

«БІЖИ» – збудження, яке психосоматично (на рівні емоцій і тіла) спонукає організм врятуватися від загрози, тобто втекти. Мозок стимулює тіло гормонами і психоактивними речовинами. Увага сконцентрована тільки на відчутті небезпеки, а страх заповнює собою всю свідомість.

Цьому стану притаманні характерні особливості: м’язи напружені, дихання коротке, серцебиття швидке, вкрита холодним потом шкіра, сухі губи, травлення зупиняється тощо.

У разі, якщо ви відчуєте сильний наплив тривоги, використайте вправу «5, 4, 3, 2, 1». Навіть окремі елементи цієї вправи можуть бути ефективні. Наприклад, людина опинилась у транспорті під час панічної атаки. Тоді вона може, наприклад, рахувати машини тощо.

Отже, вправа «5, 4, 3, 2, 1»:

5. Задіємо зір

✅ Знайдіть навколо себе 5 об’єктів, що мають різний колір і, бажано, форму.

✅ Зосередьтеся на кожному з них, не поспішайте, роздивіться відтінок кольору та індивідуальність форми першого об’єкту.

✅ Опишіть вголос (допустимо проговорювати про себе), що ви бачите.

✅ Перенесіть свою увагу на наступний об’єкт.

4. Задіємо дотик

✅ Знайдіть навколо себе 4 об’єкти, що мають на дотик різну фактуру.

✅ Зосередьтеся на кожному з них, відчуйте унікальність структури поверхні кожного об’єкту.

✅ Опишіть вголос, що ви відчуваєте.

✅ Перенесіть свою увагу на наступний об’єкт.

3. Задіємо слух

✅ Знайдіть навколо себе 3 джерела, що мають різне звучання.

✅ Зосередьтеся на кожному з них.

✅ Перенесіть свою увагу на наступний об’єкт.

2. Задіємо нюх

✅ Знайдіть навколо себе 2 аромати, що відрізняються один від одного.

✅ Зосередьтеся на кожному з них, виокреміть унікальність запахів.

✅ Опишіть вголос, що ви відчуваєте.

✅ Перенесіть свою увагу на другий аромат.

1. Задіємо смак

✅ Знайдіть собі об’єкт, яким можна посмакувати.

✅ Зосередьтеся на ньому, розрізніть складові смаку.

✅ Опишіть вголос, що ви відчуваєте.

🔸 Вправа є перевірено ефективною та входить у перелік інструментарію більшості травматерапевтів.

10 речей, які більшість дітей не знають про своїх матерів

Іноді батьки не кажуть про це своїм дітя, бо не хочуть, щоб він засмучувався.

1. Ви змусили її плакати

Вона плакала, коли дізналася, що вагітна. Вона плакала, як вас народила. Вона плакала, коли вперше обняла вас. Вона плакала від щастя. Вона плакала від страху. Вона плакала від хвилювання. Вона плакала, тому що вона так глибоко співчуває тобі. Вона відчула ваш біль і ваше щастя, і вона поділилася ними з вами, усвідомлювали ви це чи ні.

2. Вона хотіла останній шматок пирога

Мама часто каже, що не хоче останній шматок пирога, коли побачила, як її дитина великими очима дивиться на цю їжу. Вона знала, що це зробить її набагато щасливішою бачити, коли ви смачно поїли.

3. Було боляче
Вашій матері було боляче, коли ви маленькі тягнули її за волосся, вкусили її, пили молоко з її грудей. Окрім того, коли вона була вагітна їй було боляче, коли ви штовхались в животі, а її тіло зазнало шаленого болю, коли ви з'являлись на цей світ.
4. Вона завжди боялася
З моменту вашого зачаття вона робила все, що в її силах, щоб захистити вас. Вона стала твоєю мамою-ведмедицею. Вона була тією жінкою, яка хотіла сказати "ні", коли маленька сусідська дівчинка просила вас обійняти, і яка здригалася, коли вона це робила, тому що, на її думку, ніхто не міг захистити вас так, як могла б вона сама.

Вона не спала допізна, щоб переконатися, що ти безпечно повернувся додому, і прокинулася рано, щоб провести вас до школи. З кожним забитим пальцем на нозі та маленьким спотиканням вона була поруч; вона була готова вихопити вас із кожним поганим сном чи нічною лихоманкою. Вона була там, щоб переконатися, що з тобою все гаразд.
5. Вона знає, що неідеальна
Вона сама собі найгірший критик. Вона знає всі свої недоліки і іноді ненавидить себе за них. Однак вона найсуворіша до себе, коли справа доходить до вас. Вона хотіла бути ідеальною мамою, не робити нічого поганого, але оскільки вона людина, вона робила помилки.
6. Вона спостерігала за вами, коли ви спали
Були ночі, коли вона не спала до 3 ночі й молилася, щоб ти нарешті заснув. Вона насилу тримала очі відкритими, коли співала вам, і благала вас "будь ласка, будь ласка, засни". Потім, коли ти нарешті заснув, вона клала вас спати, і вся її втома зникала на коротку секунду, коли вона сиділа біля твого ліжка, дивлячись вниз на твоє спляче обличчя.
7. Вона носила вас набагато довше дев'яти місяців
Вона носила вас не лише 9 місяців, а й після того, як ви народились. Вона носила вас на руках під час прибирання, приготування їжі та навіть під час вашого сну. Вона вас притискала, любила, цілувала і грала з вами, що ви почувалися у безпеці в її обіймах.
8. Кожен раз, коли ви плакали, в неї розбивалось серце
Для матері не було такого сумного звуку, як ваш плач. Вона робила все, щоб в її силах, щоб ви не плакали, і коли вона не могла зупинити ваших сліз, її серце розбивалося на мільйон маленьких шматочків.
9. Вона поставила вас на перше місце.
Вона залишилася без їжі, без душу і без сну, бо завжди ставила ваші потреби вище своїх власних. Вона витрачатиме весь день на задоволення ваших потреб, і до кінця дня у неї не залишиться сил для себе. Але наступного дня вона прокидалася і повторювала все знову, тому що ви так багато для неї значив.

10. Вона б пройшла це все знову
Бути мамою — це одна з найважчих робіт, яку може виконувати будь-хто, і іноді це доводить вас до межі можливостей. Попри весь біль, горе, пізні ночі та ранні ранки, через які пройшла ваша мама, вона зробила б усе це знову для вас, тому що ви для неї цього варті.

Дорослішання: довга подорож до себе

Дорослішання – це не просто біологічний процес, а й постійна робота над собою, спрямована на формування власного світогляду. Іноді чимала частина дорослішання – це відмова від того, чого нас навчили.

🔸 Чому?

Змалечку ми слухаємо інших: маму, тата, бабусю, виховательку, вчительку тощо. Ми забираємо собі чужі переконання: про світ, про нас, про людей. Вчимося адаптуватися до суспільства, приймаючи його норми та правила. І часто це відбувається внаслідок придушення власних бажань і почуттів. Ми навіть не помічаємо, як чужі думки й світогляд стають нашими.

З часом, коли дорослішаємо, можемо з подивом зрозуміти, що все це нав’язане ззовні і насправді не є нашим. Може навіть судження про нас і про світ нам давали люди, які зовсім не знали, про що говорили.

Тому часто процес дорослішання полягає в переосмисленні або ж у відмові від того, чого нас вчили. І частина важливої роботи – самостійно переглянути нав’язані переконання. Наприклад:

✅ Чи дійсно в мене немає майбутнього в улюбленій сфері?

✅ Чи насправді найкорисніша їжа – це «перше, друге та компот»?

✅ Чи справді то була порада від старших, чи маніпуляція?

✅ Чи точно слова людей з оточення про мене є конструктивною критикою, чи це просте цькування, залякування й приниження?

Стати самому собі дорослим – значна робота. Втішати, коли складно, підтримувати, коли щось не виходить, а головне – вірити в себе, як ніхто інший.

Пам'ятайте, що дорослішання – це подорож, а не перегони. Кожен з нас має право на власний шлях і власні помилки. Головне – не боятися експериментувати, шукати себе і бути вірним своїм мріям.

Шановний учень! Рада, що саме ти заглянув на сторінку, яка тут є саме для тебе. Бажаю цікавого ознайомлення.

Кодекс честі учня

Поради з самовиховання

ЯК УДОСКОНАЛИТИ СВОЮ УВАГУ

Ментальне здоров'я: 6 порад, як перемогти свої страхи та перестати боятися

Подивіться страху в обличчя

Розвивайте усвідомленість

Зверніться за підтримкою

Вчіться на невдачах

Практикуйте самоспівчуття

Проявіть наполегливість

Як зробити перебування в соцмережах приємнішим

Якщо вас намагаються принизити, скажіть тільки одне слово - прийом Фрейда

Як ефективно підготуватись та психологічно налаштуватись на НМТ

Як це – нічого не відчувати?

Яка робота буде приносити вам щастя: психологічний тест за картинкою

Розшифровка результатів

Потужна фраза, яка допомагає загасити багато конфліктів

Сила дотику: чому нам потрібні обійми?

Гнів: інструкція з експлуатації

Синдром відкладеного життя

Як підготуватись до НМТ: 5 порад для спокійного складання іспитів

Організаційна підготовка

Систематизуйте своє навчання

Дбайте про свій відпочинок та здоров’я

Напередодні іспиту не навантажуйте себе

Вивчіть техніки заспокоєння, які можуть знадобитися під час іспиту

Чому порівнювати себе з іншими – погана ідея?

Як побороти страх зробити помилку?

Покращити стосунки зі складними батьками: інструкція у 5 кроків

Розправте плечі: секрети впевненості в собі

Сміх як захисна реакція: чому ми жартуємо у стресових ситуаціях

ПРИГНІЧЕНІСТЬ, НЕРВОЗНІСТЬ, ВІДЧУТТЯ ПРОВИНИ: ЯК ПОДОЛАТИ СТРАХ ІСПИТІВ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ

Міфи про екзаменаційну тривожність

Подолання екзаменаційної тривожності: поради за етапами

Лікувальна сила слів

Плач собі на здоров’я: чому сльози корисні?

"Правило порожнього човна": Притча про те, як стримувати свій гнів і не псувати стосунки з людьми

Хто ти насправді? 10 типів характерів за Ненсі Мак-Вільямс

З понеділка починається нове життя

4 звички, яких потрібно позбавитись, щоб стати щасливою людиною

Весь час думати про минуле

Порівнювати себе з іншими

Забувати про себе

Постійні образи

Від мрії до дії: практичні поради, як втілити свої мрії в життя

5, 4, 3, 2 ,1 – вмикаємо ZEN-режим

10 речей, які більшість дітей не знають про своїх матерів

1. Ви змусили її плакати

2. Вона хотіла останній шматок пирога

3. Було боляче

4. Вона завжди боялася

5. Вона знає, що неідеальна

6. Вона спостерігала за вами, коли ви спали

7. Вона носила вас набагато довше дев'яти місяців

8. Кожен раз, коли ви плакали, в неї розбивалось серце

9. Вона поставила вас на перше місце.

10. Вона б пройшла це все знову

Дорослішання: довга подорож до себе

Створіть свій вебсайт або інтернет-магазин за допомогою Mozello.